Рогі́зне — село в Україні, у Демидівській селищній громаді Дубенського району Рівненської області. Село розташоване на річці Жабичі, за 80 км від Рівного. До 2017 року - центр Рогізненської сільської ради. Населення зайняте у сільському господарстві, діє початкова школа, дитячий садок. Населення становить 639 осіб.
Назва Є два трактування назви. Швидше всього вона походить від прізвища пана Рогозінського, або від рослини рогози (рогіз), якої на місці сучасної церкви було дуже багато. Жителі прикрашали рогозою свій одяг кругом пояса. Пан Рогозінський за річкою мав замок, який зруйнували монголо-татари. Під замком були підземні ходи, а через річку — дерев'яний місток.
Географія
Розташування
Село розміщене на рівнині, на захід від Повчанської височини. З північно-східної сторони протікає річка Жабичі, в центрі села є два ставки. З усіх сторін поселення оточують поля, лише на південному заході — село Вовковиї.
Через село пролягає автошлях Т 0303 (Луцьк - Радомишль - Демидівка - Дубно) та О 180501 (Рогізне - Глибока Долина - Копань).
Рельєф Горбистий, характерні балки та підвищення.
Водна система Головна водна артерія — р. Жабичі, яка протікає на східній околиці села. Долина заболочена, у 1980-х роках було проведено меліорацію. Наразі система меліоративних каналів і регулятори знаходяться в занедбаному стані.
В центрі села протікає мілководна заболочена безіменна притока, на якій влаштовано два стави загального користування. Обидва стави використовуються для риборозведення.
Місцевості Жили в Рогізному заможні хазяї — переселенці пани Томашевський і Нагроцький. Їх прізвища носять досі вулиця Нагрощина і місцевість Томашівщина.
Вулиці Теслугівська, Нагрощина та Молодіжна (до 2025 року - Колгоспна) асфальтовані, по вул. Берестецькій покриття бруківка. Центральна вулиця — Перемоги. На північному сході розміщена вулиця Видумка, на північному заході - вулиця Зарічна, обидві без твердого покриття. До середини ХХ ст. існувала забудова і більш-менш чітка вулиця на західному березі р. Жабичі, нині тут лишилися тільки закинуті сади. Забудова одноповерхова, однотипна. Всі вулиці газифіковані, в центрі прокладено водопровід.
Історія
Археологічні пам'ятки Перша згадка про село датована 1545 роком, де в числі городень в описі Луцького замку згадується «городня Рогозинського села Рогизна и Волковьій». Згадується село і в 1569 році у скарзі кастелянші Ф. Требуновської на селян Рогізного, які самовільно вирубали ліс у Пляшевій і побили кількох селян.
На окраїні села, у напрямку селища Демидівка, вздовж надзаплавної тераси річки Жабичі розташована пам'ятка археології місцевого значення — Двошарове поселення черняхівської культури та давньоруського періоду (II—III ст. н. е. та VII—XIII ст. н. е.).
Об'єкт вперше взято на державний облік рішенням Рівненського облвиконкому № 56 від 10 серпня 1995 року. Сучасний охоронний статус підтверджено Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 481 від 8 вересня 2023 року із присвоєнням охоронного номера 117-Рв. Під час розвідок тут виявлено уламки сіроглиняного кружального посуду та слов'янську кераміку з лінійним орнаментом.
Згодом територія села відійшла до Польщі у склад Волинського воєводства. У Рогізному продовжував жити пан Рогозінський. А люди тим часом вирубували ліси, розширювали територію свого поселення, яке вже знаходилося на берегах річки Жабичі. З часом річка замулилась, поросла очеретом, і на її місці утворився ставок, якому дали назву Жабичани, від жаб, які щовечора подавали свій голос.
Княжий період Польський археолог Габріель Ленчик, користуючись інформацією місцевих краєзнавців та органів охорони пам'яток, подає інформацію про замчище на території села.
15-18 вересня 1621 року відбувся напад татарської орди постраждало, село Рогізне, полонили й Марушу з Четвертенських — дружину дідича Василя Рогозинського, з усією челяддюТатарський напад на Волинь 13-15 вересня 1621 року, ст. 129, 130.
XIX століття
За часів Російської імперії село відносилося до Теслугівської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Станом на 1885 рік у селі було 597 осіб 81 двір, православна церква, постоялий будинок, паровий і водяний млини.
XX століття
Від села Рогізне («Гнилька») до школи у Глибокій Долині був ліс. На той час ще проживав пан Ружевський. Після Першої світової війни 1914—1918 рр. з села Рогізне йшла вузькоколійка, проходили війська Будьонного, що згадується в книзі «Пройдений шлях».
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки.
В січні 1918 року в селі було ненадовго проголошено радянську владу.
Волинь та Рівненщину зайняли польські війська, згідно з Ризьким договором 1921 р. західна Волинь переходить до складу II Речі Посполитої.
До 1939 року на Рогізне і Глибоку Долину був один солтис (сільський голова). Під час Німецько-радянської війни через село проходили загони з'єднання С. А. Ковпака. В селі і околиці суттєвих боїв не відбувалось. При відступі німецькі війська понесли значні втрати, особливо в околиці «Жидівської гори» (до с. Підвисоке), загинули і радянські вояки. При просуванні фронту їх похоронили на околиці села, однак після війни рештки перенесли в с. Козин (тодійшній районний центр). В центрі села за нинішньою автобусною зупинкою під час окупації був насипаний символічний курган в пам'ять воїнів УПА. Пізніше, при будівництві зупинки і зміні планування вулиць, курган був зруйнований.
69 жителів села воювали на фронтах Другої світової війни. Пам'ять односельців увічнена обеліском воїнам-односельчанам. Радянські джерела стверджували, що на околицях села діяли загони УПА, від їх рук загинули 4 мешканці Рогізного: Ніна Грабовецька (1918 р.н.) та Іван Грабовецький були вкинуті в криницю оунівцями. Ймовірно, мова йде про банду Сафата, що діяла у сусідніх селах Пащиха та Ільпибоки і мала на меті компрометацію українських повстанців. Про це у своїх дослідженнях згадував місцевий краєзнавець Микола Руцький. В результаті збройних сутичок між силами НКВС та загонами ОУН загинули Дикун Олександр Герасимович (1924 р.н.), Кучма Андрій Трохимович (1927 р.н.), Кучма Петро Трохимович (1922 р.н.), Кушнірук Євстахій Семенович (1917 р.н.), Потапчук Андрій Тимофійович (1919 р.н.), Цісарук Трохим Федорович (1924 р.н.). Всі вони були вбиті енкаведистами у перші післявоєнні роки. Четверо жителів села загинули за невідомих обставин.
До 1960-х років на вулицях села було відсутнє тверде покриття. Зі свідчень старожилів, навесні і восени більшість вулиць були практично непрохідні, в пригоді ставали стежки поза селом. В 60-х роках збудовано дорогу від Вовковий до перехрестя з автошляхом Демидівка — Пляшева (в народі — «біля Царя»). Дорога до Глибокої Долини була прокладена пізніше і менш якісно, що стало очевидно пізніше. В процесі ліквідації хуторів і переселення в село, зникли вулиці Копанська і Котова (проживали Котовські).
У 1970-х роках дворів налічувалось 312, населення становило — 1070 осіб. До сільради входили три села — Рогізне, Глибока Долина та Копань. Був створений колгосп ім. Горького, який обробляв 1629 га землі, у тому числі 1230 га орної. Було розвинуте зерно-бурякосійне землеробство, м'ясо-молочне тваринництво. В 1971 році вироблено на 100 га сільсько-господарських угідь 138 цнт м'яса, 671 цнт молока, вирощено 32,8 цнт зернових, 415 цнт цукрових буряків, 192 цнт картоплі. 57 колгоспників за виробничі досягнення були нагороджені орденами і медалями, у тому числі бригадир Г. А. Ваницька — орденом Леніна, 49 чоловік — Ленінською ювілейною медаллю. Парторганізація, що існувала з 1948 року налічувала 20 комуністів, комсомольська організація була створена у 1940 році, об'єднувала 44 члени ВЛКСМ.
Село славиться своїми патріотичними настроями. Так, у 1991 році вперше на теренах колишнього Демидівського району в Рогізному було піднято синьо-жовтий стягhttp://demydivsky.blogspot.com/2017/09/blog-post_29.html Перший синьо-жовтий стяг над Демидівським краєм.
XXI століття У 2011—2012 рр. облаштовано вуличне освітлення. Неодноразово піднімалося питання ремонту і асфальтування центральної вулиці.
У 2016 році у співпраці Демидівської районної ради і ГО "Сприяння розвитку села" реалізовано проєкт "Сучасна бібліотека - на потребу активної громади", в рамках якого у сільській бібліотеці проведено поточний ремонт приміщення, облаштовано два робочих місця, обладнаних персональними комп'ютерами. Також тут наявний швидкісний доступ до мережі Інтернет, надаються послуги друку і копіювання. Бюджет проєкту склав 44,8 тис. грн, з них 13,9 тис. грн з районного бюджету а решта - грант за кошти обласного бюджету. Тут проводяться тренінги, заняття з медіаграмотності, навчання осіб старшого віку тощо.
У 2017 році внаслідок реформи децентралізації Рогізне увійшло до складу Демидівської селищної громади, Рогізненська сільська рада була ліквідована.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Демидівської селищної громади Демидівського району.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Демидівського району, село увійшло до складу Дубенського району.
12 вересня 2025 року на місцевому кладовищі освячено пам'ятник Олені Рашко.
Населення
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 736 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,06 % російська 0,81 % білоруська 0,13 %
Економіка Практично всі жителі села задіяні у сільському господарстві, високий рівень безробіття (станом на 2015 рік — 110 безробітних). Відсутні промислові підприємства, працює млин СФГ «Барвінок», деревообробний цех з пилорамою, кілька сільськогосподарських господарств, на яких працюють сезонні робітники. Колгосп (згодом - СФГ) «Україна» внаслідок реформування та розпаювання у 90-х рр. зруйновано майже повністю.
Транспорт Через село проходять автомобільні шляхи територіального значення Т-0303 Луцьк — Радомишль — Демидівка — Дубно (покриття — бруківка) та О 180501 Рогізне — Глибока Долина — Копань. Рейсовими автобусами можна дістатись до с-ща Демидівка, м. Дубно, с-ща Млинів, м. Рівне.
Зв'язок Стаціонарний телефонний зв'язок відсутній, раніше налічувалось близько 50 абонентів. У грудні 2017 року жителів села почали підключати до високошвидкісного оптичного доступу до мережі Інтернет (провайдер Укртелеком). Станом на 2025 рік послуги високошвидкісного доступу до Інтернету надають Уарнет і Укртелеком. Наявні лінії проводового радіомовлення, однак в 2013 році була відключена остання радіоточка.
Поштові послуги надаються у форматі пересувного відділення Укрпошти.
На всій території села наявне покриття трьох мобільних операторів — Київстар, lifecell, Vodafone.
Охорона здоров'я Працює фельдшерсько-акушерський пункт (вул. Молодіжна).
Освіта
У Рогізному діє початкова школа — філія опорного закладу Демидівський ліцей, дошкільний навчальний заклад «Первоцвіт» - як структурний підрозділ школи. По вулиці Нагрощиній, поблизу церкви, збереглась будівля старої школи.
Релігія