«Місця тут тихі» — радянський художній фільм 1967 року про льотчиків Північного флоту в роки Великої Вітчизняної війни, знятий на кіностудії «Мосфільм».
Автори фільму особисто знайомі з темою: в роки війни режисер фільму служив в авіації штурманом, а сценарист — механіком бомбардувальника. Задуманий авторами як історія про колишнього «штрафника», фільм був зупинений після першого перегляду в міністерстві, сценарій змінений. Прототип героя фільму — колишній штрафник, засуджений в 1942 році до розстрілу — штурман 9-го гвардійського мінно-торпедного полку авіації Північного флоту майор Олександр Скнарьов, який в 1944 році посмертно став Героєм Радянського Союзу.
Сюжет 1942 рік. Велика Вітчизняна війна. Льотчик майор Кабанов випадково серед будбатівців впізнає свого фронтового товариша — штурмана Братнова, відомого серед льотчиків своїм професіоналізмом. Виявляється, Братнов був збитий, потрапив у полон, втік звідти, повернувся до своїх, і… був розжалуваний і відправлений в будбат. Кабанов, знаючи про брак досвідчених штурманів, домагається переведення Братнова до себе в авіаційну частину Північного флоту, в Заполяр'я, на крихітний кам'янистий острівець — «на край світу». Братнов починає літати. У цей період німецькі підводні човни активізують свої дії на морі, орудуючи на арктичних шляхах проти караванів союзників. Авіація не справляється з завданнями — не може виявити противника, і для з'ясування невдач вильотів в частину прибуває ад'ютант командувача, у якого присутність в частині Братнова викликає підозру. Викликаний в штаб Братнов доповідає про свої припущення щодо німецької плавбази. Їх не залишають без уваги, проте від польотів Братнова усувають. Незабаром припущення Братнова підтверджуються, і наказом командувача йому довірено летіти штурманом на пошук німецької плавбази підводних човнів. Разом з льотчиком Тимофієм Морозовим вони відправляються на завдання. Тільки ближче до кінця польоту, коли пальне вже закінчується, їм вдається знайти плавбазу. Проте літак виявляється збитий зенітками противника, Морозов наказує стрибати і викидається з парашутом, але поранений Братнов залишається в палаючому літаку і… йде на таран.
У ролях
Сергій Никоненко — Тимофій Морозов, матрос-моторист, потім стрілок-радист Михайло Глузський — Олександр Ілліч Братнов, штурман, розжалуваний в будбат Микола Гриценко — Савелій Петрович Фисюк, полковник Микола Тимофєєв — Кабаров, льотчик, майор Геннадій Крашенинников — Ігор Гонтар, льотчик Борис Юрченко — Глебик, льотчик Анхель Гутьєррес — Санчес, льотчик, іспанець Болот Бейшеналієв — Стьопа Овчинников, льотчик, старший лейтенант, хант Вадим Захарченко — Семен Іванович Трунін, ад'ютант командувача Павло Шпрингфельд — Микола Федорович Цибулька, старшина Олексій Алексєєв — командувач Микола Бармін — генерал Леонід Харитонов — військовий моряк на полярному аеродромі Юрій Кірєєв — офіцер піхотних військ, знайомий Братнова Станіслав Міхін — льотчик Світлана Харитонова — Клава, дівчина, з якою льотчики познайомилися на танцях у клубі Майя Менглет — дівчина, з якою льотчики познайомилися на танцях у клубі Данило Нетребін — військовий патруль в клубі на танцях Микола Гладков — начальник штабу Ніна Зорська — лікар у військовому госпіталі Андрій Юренев — льотчик Комов Герман Полосков — епізод Анатолій Соловйов — епізод Лев Поляков — Том, американський моряк з перев'язаною рукою Сергій Торкачевський — американський моряк Володимир Ферапонтов — американський моряк
Знімальна група Режисер — Георгій Щукін Сценаристи — Григорій Свірський, Георгій Щукін Оператор — Віктор Листопадов Композитор — Володимир Рубін Художники — Тамара Антонова, Борис Царьов
Посилання