Пайтакаран () — одинадцята, найсхідніша провінція Великої ВірменіїThe south-eastern group was comprised of the provinces of Otene or Uti, Arts'akh, Caspiane or P'aytakaran, and, between the last two and west of them, Siunia or Siunik'; the south-western group contained the provinces of Tayk' and of Upper Armenia. Анания Ширакаци. Армянская география , розташована в нижній течії Аракса і Кури, на узбережжі Каспійського моря. Головне місто — Пайтакаран.
Етимологія На думку азербайджанської історикині Сари Ашурбейлі, назва «Пайтакаран» складається з двох компонентів: пайтак — перекручене перське пайтахт — «столиця» й Аран — місцева назва Албанії. Пайтакаран означає столиця Арана, так називалася область і її головне місто в Мільському степу в IV—VII ст..
Роберт Г'юсен наводить етимологію, що складається з вірменського та іранського елементів — p'ayt «дерево» і garān «гори», пов'язуючи з наявністю лісів у провінції.
На думку , термін складається з двох елементів payt і karan, перший з яких є самоназвою каспського племені, а другий означає «край, берег, межа, область» (сер.-перс. karān «край, кінець, межа» і парф. karān «бік, напрямок, край»).
Всі назви областей Пайтакарана мають, імовірно, іранське походження. Частина цих топонімів, можливо, мають зв'язок з особливим релігійним значенням Пайтакарана в періоди правління Аршакідів і Сасанідів.
Історія
В античний період Античним авторам ця провінція відома під давнішою назвою «Каспіана». До II ст. до н. е. провінція входила до складу Мідії Атропатени, потім була приєднана до вірменської держави першим царем Великої Вірменії Арташесом IПайтакаран, область Гуштасфі та гора Сабалан у вірменських та в інших літературних джерелах (етимології назв і походження традиції).
Близько 59 р. до н. е. римський полководець Гней Помпей Великий передав Пайтакаран до складу Кавказької АлбаніїRedgate, Anna Elizabeth. The Armenians (Peoples of Europe). Cornwall: Blackwell Publishers, 1998, ISBN 0-6312-2037-2., однак пізніше Вірменія повернула його собі.
Від 387 року н. е. під час розділення Вірменії між Сасанідським Іраном і Римською імперією, провінцію було включено до складу Кавказької Албанії.«Очерки по истории и культуре Кавказской Албании» К. В. Тревер. Але Кіракос, як і Мойсей Каланкатуйський, помиляється, вважаючи, що Пайтакаран належить у 30-х роках IV ст. Албанії, тоді як приєднання його мало місце пізніше, після мирного договору 387 року.
Вірменський географ VII ст. Ананія Ширакаці описує провінцію так:
В цій провінції зазнав мученицької смерті онук Григорія Просвітителя Григоріс.
Вірменський історик III—IV ст. Агафангел Вірменський згадує «Пайтакаран, царствене місто вірменське»Халатьянц Г. А., Армянский эпос в Истории Армении Моисея Хоренского. — М., 1896, Том 1, стр.188. На думку Роберта Г'юсена Пайтакаран був «поза будь-яких сумнівів невірменським за етнічним складом населення». Площа Пайтакарана становила 21000 км2Еремян С. Т., Армения согласно «Географии» 7-го века, Ереван, 1963г. (вірменською — Երեմյան Ս.Տ., Հայաստանը ըստ «Աշխարհացոյց»-ի, Երևան, 1963)..
Після Великої Вірменії На думку Мамед-заде, на місці столиці Пайтакарана в арабський період лежало місто Байлакан, а нині там городище Орен-КалуК. М. Мамед-заде. Строительное искусство Азербайджана, стр., 25.
В ісламський період область відома як «область чи країна Гуштасфі», що пов'язано з ім'ям згаданого в Авесті царя Віштаспа. Так, за повідомленнями Хамдаллах Казвини, який жив у XIII—XIV ст.,
В даний час територія розділена між Азербайджаном і Іраном.
Правителі Санатрук — намісник Пайтакарана в 330-х роках.
Примітки
Посилання Карта провінції .