Корчайк (, Korčayk — вимова: [koɹʧˈɑjkʰ] (давньовірм.), [koɾʧˈɑjkʰ] (сх.-арм.), [ɡoɾʤˈɑjkʰ] (зах.-вірм.), також Korček) — один з ашхарів (провінцій) Великої Вірменії, гірська область, що знаходилася на півдні країни.
Опис
Спочатку область займала території по верхній течії річки Великий Заб та її приток і приблизно відповідає сучасній турецькій провінції Хаккярі. 1897 року висунув теорію, згідно з якою в області в давнину жили куртії і виводить назву місцевості від їх назви (завдяки трасформації курті—>корті—>корчі; korchayk або korchek, вірм. — корчейці, тобто куртії). Цю теорію підтримав 1877 року К. Патканов, який вважав Корчайк родовою областю курдів та М. АдонцG. Asatrian Prolegomena to the Study of the Kurds. Iran and the Caucasus. Vol 13. 2009. стр. 1-58. і вважають версію Ф. Андреаса про походження назви області від «Курд-айк» малоймовірноюHeinrich Hübschmann. Altarmenische Ortsnamen. 1904. стр. 259R. Hewsen. The Geography of Ananias of Širak. 1992. стр. 170. Згідно з іраністом Гарнику Асатряну назва області походить від найменування войовничого народу куртіїв (kyrtii), які населяли провінцію Корчайк історичної Вірменії. З часом назва ця перейшла до племен, що розмовляли протокурдськими діалектами та з'явилася на зазначеній території пізнішеГ. С. Асатрян «Этюды по иранской этнологии» (Кавказский центр иранистики, 1998 г. страница 87; всего стр. 117)
Пізніше назва «Корчайк» поширилося на західніші області аж до річки Тигр і включила області Кордуени. Перебувала в складі Великої Вірменії близько 250 років Під час царювання у Вірменії Аршакідів Гордієна-Кордуена-Корчайк була розділена на 11 гаварів (округів) і якими керували особливі воєначальники (бдешхи).
Площа Корчайка становила 14707 км²Административно-территориальное деление Великой Армении Еремян С. Т., Армения согласно «Географии» 7-го века, Ереван, 1963г. (на армянском — Երեմյան Ս.Տ., Հայաստանը ըստ «Աշխարհացոյց»-ի, Երևան, 1963).. Вірменський географ VII ст. Ананія Ширакаці описує провінцію так:
Автор VIII століття Степанос Сюнеці повідомляє про наявність в області діалекту вірменської мовиJ. A. C. Greppin, A. A. Khachaturyan. Handbook of Armenian Dialectology. Caravan Books, 1986. стр. 9.
Історія Нічого не відомо про мову і походження давніх насельників цієї області. Мабуть до середини I тис. н. е. її населення було арамеїзовано, тоді ж у ній повинні були селитися вірмени. Вперше ці райони були завойовані Вірменією в часи Тиграна Великого: їх цар Зарбієн був підкорений Тиграном у перші роки його правління, але, переймаючись залежністю, вступив у зносини з римлянами і був страчений вірменським царемПлутарх, Лукулл, XXIXСтрабон, География, XI,14,15. Після поразки Тиграна область захопив було парфянський цар Фраат III (правив у 70-57 рр. до н. е.), але Помпей послав свого легата Афранія, який без бою забрав область у парфян і повернув її Тиграну, який став на той час «другом і союзником римського народу» Дион Кассий. Римская история. XXXVII, 5. В 36-37 рр. н. е. ця область була захоплена Адіабеною, напівнезалежним царством у складі Парфії. Потім повернулася під владу Вірменії. У 298—338 рр. була зайнята римлянами. Після поділу Вірменії 387 року область дісталася Персії і безпосередньо ввійшла до складу Сасанідської держави, де називалася Кардун.
У VII столітті, після захоплення арабами вірменських областей Ахдзнік і Корчайк, регіон став плацдармом для походів арабів на ВірменіюА. Н. Тер-Гевондян «Армения и Арабский халифат» (Изд-во АН АрмССР, 1977 — страница 23; всего стр.321).
У середньовіччі навколишні області були заселені курдами, але в цій гірській області переважали ассирійці, що переховувалися тут після нашестя Тамерлана.
Див. також Кордуена Бохтан
Примітки
Посилання Карта провінції згідно вірменських джерел .