Рух Лапуа, або Лапуаський рух ( — націоналістичний і антикомуністичний рух у Фінляндії, що існував у 1929 — 1932. Заборонений навесні 1932 після невдалої спроби державного перевороту. Фактично відновлений під назвою "Патріотичний народний рух".
Історія У міжвоєнний період серед партій Фінляндії панували сильні антикомуністичні настрої, викликані реальною загрозою з боку СССР і фінських комуністів.
В листопаді 1929 селяни в східно-ботнічного села Лапуа напали на зібрання молодих комуністів і вигнали їх з села Вольфганг Випперман Европейский фашизм в сравнении 1922-1918. Финляндия — Пер. с немецкого А. И. Федорова. — Новосибирск: Сибирский хронограф, 2000..
У грудні того ж року була створена нечисленна організація «Дверний замок Фінляндії», яка пізніше ухвалила у вигляді програмного гасла ім'я цього фінського села. Нову організацію очолив ветеран Громадянської війни у Фінляндії 1918 і організатор руху штрейкбрехерів «Експортний світ» Віхторі Косола. Активну участь у створенні взяла директорка лапуаської школи магістр-філолог Гілья Рійпінен. Головним фінансистом Руху був підприємець-корпоративіст Рафаель Гаарлем.
Рух Лапуа (шведська назва — «Рух Лаппо») переслідував із самого початку антикомуністичні цілі, в комплексі із націоналістичними і релігійними засадами. Члени цього нового масового руху цілком небезпідставно вважали комунізм не тільки внутрішньополітичною загрозою, але також небезпекою для національної та релігійної цілісності фінського народу, тож рух підтримувала Фінська євангельсько-лютеранська церква, консервативні та селянські партії .
Центр руху знаходився в провінції Пог'янмаа, але рух Лапуа користувався підтримкою по всій країні . В альянсі з рухом виступала молодіжна організація "Sinimustat", створена на початку 1931.
Під тиском руху уряд Фінляндії вирішив запропонувати парламенту проект закону, що передбачав розпуск і заборону діяльності усіх комуністичних організацій в країні.
У січні 1930 цей закон отримав необхідні фінської конституцією 2/3 голосів . Проти голосували тільки соціал-демократи .
7 липня того ж року близько 12 000 членів руху Лапуа пройшли маршем по вулицях фінської столиці, а потім і перед резиденцією президента країни Лаурі Крістіана Реландера, який вітав їх разом з урядом Фінляндії .
У жовтні 1930 членами руху був викрадений колишній президент Фінляндії Карл Юго Столберґ, який в роки свого перебування при владі (1919 — 1925) звільнив з ув'язнення більшість колишніх фінських червоногвардійців. Фінські офіцери — прихильники руху Лапуа збиралися вигнати Столберґа закордон, в СССР, але потім відпустили його.
У лютому 1932 року близько 7000 прихильників Руху Лапуа зібралися в селі Мянтсяля поблизу Гельсінкі з наміром почати звідти похід на столицю, бажаючи повторити успіх Маршу на Рим в 1922 в Італії. Зустрівшись з рішучою позицією президента Пера Евінда Свінгувуда, який погрожував пустити в хід війська, ця спроба провалилася, а Вігторі Косола та інші керівники руху були заарештовані і на деякий час ув'язнені.
5 червня 1932 року засновано "Патріотичний народний рух" ("IKL"), що став фактичним наступником забороненого руху Лапуа.
Примітки
Посилання
Лапуаское движение // Куна — Ломами. — М. : Советская энциклопедия, 1973. — С. 165. — (Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 14). Ковальов Д.В., Ковальов П.В., Повстання Ідентичності / Д.В. Ковальов, П.В. Ковальов. — Дн.: ВКК «Баланс-Клуб», 2016. — С. 116-141. — [Електронний ресурс]. Ковальов Д.В., Лапуаський Рух: злет і падіння фінського націонал-фашизму // Полілог. — 2017. — С. 11-20. — [Електронний ресурс]. Ковальов Д.В., Пааво Сусітайвал і його боротьба за вільну Фінляндію // Січовик. — 2017. — [Електронний ресурс]. Ковальов Д.В., «Будівничі» Великої Фінляндії: з шанців у вир політики // Пломінь. — 2019. — [Електронний ресурс]. Ковальов Д.В., Еліас Сімойокі та його «фінські нацдружини» // Пломінь. — 2019. — [Електронний ресурс]. Невинна Г.Я., «Німецьке питання» у зовнішній політиці Фінляндії в 30-ті рр. ХХ століття / Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. — 2012. — С. 385-391. — [Електронний ресурс]. Невинна Г.Я., Німецько-фінські відносини в європейських інтеграційних процесах (1933–1939 рр.) // Етнічна історія народів Європи. — 2018. — С. 98-103. — [Електронний ресурс].