Вієно Сукселайнен (; 12 жовтня 1906, Пайміо, Велике князівство Фінляндське — 6 квітня 1995, Лог'я, Фінляндія) — фінський політичний діяч, 36-й і 40-й прем'єр-міністр Фінляндії в 1957, 1959–1961, чотири рази обирався спікером парламенті Фінляндії.
Життєпис 36-й і 40-й Прем'єр-міністр Фінляндії, 33-й Міністр зовнішніх справ Фінляндії, голова парламенту Фінляндії.
Здобув вищу соціологічну освіту.
У 1938 захистив докторську дисертацію в області соціальних наук.
Був багаторічним депутатом фінського парламенту (1948–1970 і 1972–1979).
У 1945–1964 голова Селянської спілки. На цій посаді провів реформу партійного керівництва, збільшивши роль жінок і молоді.
1950–1951 і травень-жовтень 1954 — міністр фінансів, 1951–1953 — міністр внутрішніх справ, травень-листопад 1957 і 1959–1961 — прем'єр-міністр Фінляндії, травень-червень 1961 — міністр закордонних справ Фінляндії, 1954–1971 — генеральний директор Інституту соціального страхування, 1969–1978 — канцлер Університету Тампере, 1956–1957, 1958–1959, 1968–1970, 1972–1975 — голова парламенту Фінляндії.
У 1961 Апеляційний суд Гельсінкі виніс Сукселайнену вирок щодо зловживань правом на посаді генерального директора Інституту соціального страхування, що призвело до його відставки з посади прем'єр-міністра. Згодом цей вердикт був скасований Верховним судом.
Посилання Сукселайнен, Виено
Попередник:Карл-Август ФагергольмПрем'єр-міністр Фінляндії27 травня — 29 листопада 1957Спадкоємець:Райнер фон ФіяндтПопередник:Карл-Август ФагергольмПрем'єр-міністр Фінляндії13 січня 1959 — 14 липня 1961Спадкоємець:Мартті МієттуненПопередник:Ральф ТьорнґренМіністр зовнішніх справ Фінляндії16 травня — 19 червня 1961Спадкоємець:Агті Карьялайнен