Жозе́ Кардо́зу Пірі́ш (; *, Сан-Жуан-ду-Пезу, Віла-де-Рей, Португалія — †, Лісабон) — португальський письменник; автор оповідань, романів, п'єс та політичної сатири.
З життя і творчості
Ранні роки Піріш народився в португальському селі Сан-Жоао-ду-Песо, що розташоване в окрузі Каштелу-Бранку біля кордону з Іспанією. Його батько був на торговому флоті, а мати — домохазяйкою.
Вивчав математику в Лісабонському університеті, де й опублікував свою першу новелу. Він залишив університет, щоб приєднатися до португальських ВМС, звідки за якийсь час був звільнений з дисциплінарних причин.
На його літературну творчість сильно вплинув Лісабон, вулиці якого дуже докладно описані в його романах та новелах.
Деякі члени його родини по батьковій лінії іммігрували до США. Піріш орієнтувався більшою мірою на американський стиль писання тоді, як у цілому португальська література тяжіла до літературних тенденцій, що з'являлись і розвивались у Франції, а також традиційно в дечому черпаючи з північно-східного бразильського регіоналізму.
У документальному фільмі, створеному для португальського телебачення, Піріш зізнався в тому, що коли ще у дитинстві переглянув першу кінострічку, це змінило його життя. Він переказував сюжети фільмів своїм одноліткам у школі. За словами автора, це й допомогло сформувати власну оповідальницьку манеру. Він також розповів про роль кіноклубів () у тогочасній Португалії, для себе особисто зокрема, — ці переважно лівацьки настроєні об'єднання громадян «сприяли політичній та соціальній освіті багатьох людей».
Письменницька кар'єра Після свого перебування у військово-морському флоті Португалії Жозе Піріш почав працювати журналістом і присвятив себе літературній діяльності. Він заробив репутацію автора, який зумів примирити популярність з критикою.
Один з найвідоміших його творів — роман під назвою «Дельфін» (O Delfim), опублікований у 1968 році.
У 1991 році він був відзначений Премією Латинської спілки за внесок у літературу.
Роман «З глибин» (De Profundis) 1997 року був написаний Пірішом після перенесеної 2-ма роками раніше хвороби на ішемію мозку. Того ж року він став першим романістом, якому присудили Премію Пессоа, одну з найвизначніших у галузі культури в Португалії. Твори письменника, як одного з найвідоміших португальських літераторів ХХ століття, декілька разів екранізували.
Бібліографія
Os Caminheiros e Outros Contos (1949) Histórias de Amor (1952) O Anjo Ancorado (1958) O Render dos Heróis (1960) A Cartilha do Marialva (1960) Jogos de Azar (1963) O Hóspede de Job (1963) O Delfim (1968) Gente (with Eduardo Gageiro) (1971) O Dinosauro Excelentíssimo (1972) E Agora José (1977) O Burro em Pé (1979) O Corpo-Delito na Sala de Espelhos (1980) A Balada de Praia dos Cães (1987) Alexandra Alpha (1987) A República dos Corvos (1988) A Cavalo no Diabo (1984) De Profundis, Valsa Lenta (1997) Lisboa Livro de Bordo (1997) </div> Екранізації O Delfim (режисер Fernando Lopes) Balada da praia dos cães (режисер José Fonseca e Costa) Casino Oceano, адаптація новели Week-End (режисер Lauro António) A Rapariga dos Fósforos, адаптація оповідання Dom Quixote, as Velhas Viúvas e a Rapariga dos Fósforos (режисер Luís Galvão Teles) Ritual dos Pequenos Vampiros, адаптація новели Jogos de Azar (режисер Eduardo Geada)
Нагороди
Безпосередньо авторові Prémio Internacional União Latina, Рим, 1991 Astrolábio de Ouro do Prémio Internacional Ultimo Novecento, Піза, 1992 Prémio Bordalo de Literatura da Casa da Imprensa, 1994 Prémio Bordalo de Literatura da Casa da Imprensa, 1997 Премія Пессоа, 1997 Grande Prémio Vida Literária da Associação Portuguesa de Escritores, 1998 За окремі твори Премія Каміло Кастело Бранко Португальського Товариства письменників, 1964, за «Гість Йова» (O Hóspede de Job) Grande Prémio de Romance e Novela Асоціації португальських письменників, 1982, за Balada da Praia dos Cães Спеціальна премія Асоціації критиків Бразилії (Prémio Especial da Associação dos Críticos do Brasil), Сан-Паулу, 1988, за Alexandra Alpha Премія Дініша Фонду Будинку Матеуша (Fundação Casa de Mateus), 1997, за De Profundis, Valsa Lenta Prémio da Crítica do Centro Português da Associação Internacional de Críticos Literários, 1997, за De Profundis, Valsa Lenta
Примітки
Джерела та посилання Справки об авторах // Современная португальская новелла. М.: «Прогресс», 1977, 396 с. — С. 394 Жозе Кардозу Піріш на DGLB