Луїза Бертен (; , Рош, Ессонн — , Париж) — французька композиторка та поетеса. Дружила з Віктором Гюго.
Біографія Дочка Луї-Франсуа Бертена — головного редактора газети Journal des débats (пізніше газету очолив Арман Бертен — брат Луїзи).
Спочатку Луїза присвятила себе живопису, пізніше — музиці. Навчалася музичному мистецтву у Ф. Ж. Феті. У 1827 році поставила на сцені театру Фейдо невелику комічну оперу «Le Loup garou» («Перевертень»), схвально прийняту публікою. Інша її опера, «Фауст» (Fausto, 1831), також відрізнялася оригінальністю. Пізніший твір Бертен — опера «Esmeralda», лібрето якої написав її друг Віктор Гюго, а прем'єрою диригував Гектор Берліоз, була сприйнята французькою публікою досить прохолодно.
У 1842 році Бертен видала збірку віршів під назвою: «Les Glanes» («Колосся»), яка була удостоєна премії Французької академії.
Творчість Авторка двох книг віршів:
«Колосся» (1842, премія Французької Академії), «Нове колосся» (1876);
Також Луїза була авторкою кантат, камерних симфоній, струнних квартетів і тріо, вокальних та інструментальних творів (у тому числі — шести балад для фортепіано), чотирьох опер тощо.
Опери
«Гай Меннерінг» (1825) — за однойменним романом Вальтера Скотта; «Перевертень» (1827) — комічна опера; «Фауст» (1831) — за однойменною трагедією Гете; «Есмеральда» (1836) — з лібрето Віктора Гюго за його романом «Собор Паризької Богоматері».
Примітки
Література
Boneau DL Louise Bertin and opera in Paris in the 1820s and 1830s. Chicago: Department Of Music, University of Chicago, 1989 Чеботар О. Постать Луїзи Бертен в історії французької музики: повернення із забуття / Олександра Чеботар // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: наукові записки Рівнен. держ. гуманіт. ун-ту. Вип. 49. — Рівне, 2024. — С. 69—74