Маргарет Кеннард (, 25 вересня 1899 — 12 грудня 1975 рр.) — американський невролог, яка в основному вивчала вплив неврологічних пошкоджень на приматів. Її робота призвела до створення принципу Кеннард, який створює негативну лінійну залежність між віком ураження мозку та очікуваною тривалістю результатів: іншими словами, чим раніше в житті відбувається ураження мозку, тим більше шансів на деяку компенсацію механізму повернення хоча б деяких поганих наслідків ураження.
Біографія Вона заробила стипендію для подорожей Рокфеллера за навчання в Західній Європі з 1934 по 1936 рік. Вона також вивчала вплив стимуляторів та кортикальних депресантів на мавп із ураженням мозку.
Принцип Кеннард Спостереження про те, що молодий мозок реорганізується ефективніше, ніж мозок у дорослих, було вперше сформульовано Кеннардом у 1936 р. Отже, уявлення про те, наскільки добре мозок може реорганізуватися після пошкодження як функція стадії розвитку, тепер відоме як «принцип Кеннард». Це дослідження призвело до одного з найбільш ранніх експериментальних доказів впливу віку на нейропластичність.
Вона тісно співпрацювала з Джоном Фултоном у її знаменитих дослідженнях мозку немовлят.
Див. також Список науковиць ХХ століття
Примітки
Джерела та посилання US National Library of Medicine National Institutes of Health Finger, Stanley. Margaret Kennard on Sparing and Recovery of Function: A Tribute on The 100th anniversary of Her Birth. Journal of the History of the Neurosciences. Vol. 8, Iss. 3, 1999. Freberg, L. Discovering biological psychology. 2nd. Wadsworth Pub Co, 2009. 251. Print.