Гаміда-ханум Ахмед бек кизи Мамедкулізаде (до шлюбу Джаваншир; ; — ) — одна з перших азербайджанських просвітительокЖиттєпис в «Енциклопедии Джаліла Мамедкулізаде», феміністка, філантропка, публіцистка, перекладачка та фольклористка. Одна з найосвіченіших азербайджанок свого часу.
Життєпис Народилася 1873 року в селі Шушинського повіту (нині в Азербайджану) в сім'ї Ахмед-бека Джаваншира. Отримала домашню світську освіту двома мовами, досконало володіла рідною азербайджанською і російською. В подальшому стала займатися самоосвітою і багато читати, завдяки чому стала однією з найосвіченіших азербайджанок свого часу.
У 1880-х одружилася з підполковником царської армії . У шлюбі нмродила двох дітей. 1902 року чоловік помер і вона з двома дітьми повернулася в рідне село Кяхрізлі, де стала керувати успадкованим маєтком батька.
1905 року, з метою публікації рукописів творів батька, що складалися з оповідань для дітей і переказів, Гаміда-ханум приїхала в Тифліс, де надала рукописи видавництву «Гейрат». Тут вона познайомилася з Джалілом Мамедкулізаде. 15 червня 1907 року одружилася з ним.
У рідному селі Кяхрізлі Джаваншир відкрила лікарню, ткацьку фабрику, а 1909 року за допомоги і за участю чоловіка — школу для 30 хлопчиків і 10 дівчаток. Гаміда-ханум Джаваншир була однією із засновниць Кавказького мусульманського жіночого благодійного товариства (1906—1917). 1912 року вона виступила на 13-му з'їзді бавовнярів Закавказзя, де висунула пропозиції щодо покращення даної галузі господарства:.
1911 року доклала багато зусиль для лікування хворого поета Мірзи Алекпера Сабіра, який оцінив її допомогу в одному зі своїх віршів. Узеїр Гаджибеков у газеті «Малумат» від 7 серпня 1911 року писав про це:
Зіграла роль у виданні журналу «Молла Насреддін», який, зокрема, висвітлював проблеми свободи жінок.
У перші роки влади СРСР Гаміда-ханум Джаваншир жила в рідному селі Кяхрізлі. Через дворянське походження її землі відібрали, а саму її позбавили права голосу. Потім вона переїхала до Баку, де провела решту життя. Після смерті чоловіка займалася пропагандою його творчості, перекладом і публікацією його творів. Написала спогади про Джаліла Мамедкулізаде, Сабіра і свого батька Ахмед-бека Джаваншира. Перевела низку творів азербайджанських письменників, зокрема і деякі твори Мамедкулізаде, російською. Гаміда-ханум Джаваншир була відома також як фольклористка, збирала образи азербайджанської усної народної творчості, розповіді про історичних осіб.
Померла 1955 року в Баку. Похована на Алеї честі поруч з чоловіком Джалілом Мамедкулізаде.
Пам'ять В селі Кяхрізлі Агджабединського району було створено Будинок-музей Гаміди ханум Джаваншир.
Генеалогія
Примітки
Література
Посилання Гаміда Джаваншир-Мамедкулізаде — 140 років: Залізна леді з Карабаху Həmidə xanım Cavanşir