Констанца Георгіївна Тирцеу (; 14 вересня 1930, Кишинів, Румунське королівство — , Кишинів, Молдова) — молдавська та радянська актриса театру і кіно, диктор радіо і телебачення Молдови, заслужена артистка Молдавської РСР (1965).
Біографія Народилася в сім'ї музикантів, з дитинства захоплювалася співом і складанням віршів.
У 1952 році закінчила Ленінградський театральний інститут ім. О. М. Островського. З того ж року виступала на сцені Молдавського музично-драматичного театру ім. О. С. Пушкіна (нині Національний театр ім. М. Емінеску).
Працювала диктором на «Радіо Молдова 1» і була першою жінкою — диктором, що вийшла в ефір під час відкриття національного телебачення Молдови 30 квітня 1958 року.
Брала участь у програмі «Театр перед мікрофоном» молдавського радіо. Грала в телевізійному театрі «Діалог».
У 1971 році дебютувала у фільмі Лаутари.
За більш ніж 30-річну кар'єру зіграла в десятках п'єс і фільмів.
Похована на Центральному (Вірменському) кладовищі Кишинева.
Вибрані театральні ролі
Джульєтта в «Ромео і Джульєтта» (В. Шекспір); Лавінья — «Три пори року» (Ауреліу Бусуйок); Тамара Іванівна — «Батько» (Д. Матковський); Кольцова — «Радянський посол»; Наді — «Дуель» (Мар Байджиєв); «Каса маре» — (Іон Друце); Маша у п'єсі «Живий труп» (Л. Толстой); Марта в «Інтерв'ю у Буенос-Айресі» (Г. Боровик).
Вибрана фільмографія
1971 — Лаутари — Дакіца, мати Лянки 1973 — Карби на пам'ять — Марія Жердан 1974 — Гнів — Панагія Чеботару 1977 — Сказання про хороброго витязя Фет-Фрумоса — мати Фет-Фрумоса 1981 — Перехідний вік — тітка Маріка 1981 — Червневий рубіж — пані Урсулеску
Нагороди
Заслужена артистка Молдавської РСР (1965) Премія імені Валерія Купчі.
Література
Sârbu, Antonina — Constanţa Târţău, Ultimul Dialog, Editura Arc, Chişinău, 2016.
Посилання Constanţa Târţău despre asasinii culturii CONSTANŢA TÂRŢĂU: UN DESTIN FRÂNT ÎN DOUĂ