Ліван є однією з двох країн Близького Сходу (інша — Кіпр), в якій християнська громада є державотворчою. У 1932 році християни становили 55 % населення Лівану, однак до кінця 20 століття їх чисельність знизилася. Це пов'язано з тісним взаємозв'язком місцевих християн з Римом і Францією, високим рівнем їх освіти, можливістю еміграції в інші християнські країни. Більшість християн в Лівані — мароніти. Серед інших християнських деномінацій в Лівані є православ'я, мелькіти, сирійське православ'я, сирійський католицизм, католицизм, протестантизм, несторіани, халдеї, а також вірменські громади, які є послідовниками Вірменської апостольської церкви.Християнство в Лівані сповідується довше, ніж іслам. У візантійську епоху місцеві християнські громади підпорядковувалися Антіохійському патріархату. Мароніти відокремилися від інших християн до VII століття. Арабська навала консолідувала ліванських християн, які, в основному, швидко перейшли на арабську мову як розмовну. Хрестові походи викликали наснагу в рядах маронітів і сприяли їхньому зближенню з католицькою церквою і з Францією (в епоху Єрусалимського королівства). XX століття ознаменувалося жорстоким протистоянням між християнською та мусульманською громадами Лівану.
Див. також Релігія в Лівані
Примітки