Жінки на владних посадах — жінки на посадах, які надають їм значний авторитет, вплив та / або відповідальність. В цілому, хоча жінки давно заявили про себе в політичній діяльності, історично влада розподілялася між статями неоднаково. Потужні позиції влади найчастіше асоціюються з чоловікамиHartsock, N. (1990). Foucault on power: a theory for women?. Feminism/postmodernism, 162.. З розвитком рівності статей жінки займають все більш потужні позиції завдяки гендерним політикам та соціальним реформамCockburn, C. (1991). In the way of women: Men's resistance to sex equality in organizations (No. 18). Cornell University Press., зокрема, з допомогою гендерних квот.
Точне та пропорційне представництво жінок у соціальних системах виявилося важливим для сталого успіху людстваReynolds, A. (1999). Women in the Legislatures and Executives of the World. World Politics, 51(4), 547-573.. Крім того, дослідження показують, що "відсутність — це не просто ознака недоліків та безправ'я, виключення жінок із владних позицій також поєднує гендерні стереотипи та затримує темп вирівнювання".
Найвищі владні щаблі займали і займають жінки-глави держав та урядів.
Позиція влади Професійна влада належить до влади над колегами на місцях. Позиції влади можуть існувати майже в будь-якій обстановці, від невеликих масштабів, неофіційних груп чи клубів аж до очевидних лідерок націй або керівниць компаній. Ще більш офіційні ситуації зустрічаються у багатьох сферах, таких як уряд, промисловість та бізнес, наука та академія, медіа та багато інших секторів.
Стать та інші фактори влади Позиції влади та статі дуже переплітаютьсяYoder, J. D., & Kahn, A. S. (1992). Toward a feminist understanding of women and power. Psychology of Women Quarterly, 16(4), 381-388.. Гендер стосується влади різними способами набуття, використання та виявлення влади. Стаття журналу 1988 року узагальнює цю залежність між статтю та владою: "ідея про те, що жінки та чоловіки відрізняються мотивацією влади, підкріплюється історією та культурою. В історії Заходу, безумовно, жінки мали менший доступ до більшості форм влади, ніж чоловіки. Багато людей вважають, що чоловіки зацікавлені у владі та отриманні влади, а жінки — ні. Інші вважають, що чоловіки та жінки відрізняються за способами, які вони встановлюють, підтримують і виражають владу"Winter, D. G., & Barenbaum, N. B. (1985). Responsibility and the power motive in women and men. Journal of Personality, 53(2), 335-355..
Окрім поділу суспільства на чоловіків і жінок з позицій сили, багато інших чинників визначають роль того, хто має владу. Раса, клас, сексуальність, вік та інші фактори відіграють значну роль у тому, хто контролюєZweigenhaft, R. L., & Domhoff, G. W. (1998). Diversity in the power elite: Have women and minorities reached the top? (Vol. 670). New Haven, CT: Yale University Press.Acker, J. (2006). Inequality regimes gender, class, and race in organizations. Gender & Society, 20(4), 441-464.. Ці фактори особливо визначальні в поєднанні зі статтю: дослідження журналу Національної асоціації соціальних працівниць виявили, що "подвійний тягар расизму та сексизму накладає шкоду на їхнє психічне здоров'я і обмежує їх можливості"Gutierrez, L. M. (1990). Working with women of color: An empowerment perspective. Social work, 35(2), 149-153.. Крім того, згідно з іншим дослідженням, "ступінь, до якого система успішно включає жінок, може свідчити про схильність системи до включення інших безправних меншин".
Гендерні ролі та стереотипи Традиційні ролі чоловіків та жінок у більшості культур налаштовують жінок насамперед на неоплачувану роботу вдома. Ця гендерна роль зумовлена різними причинами, але результат - зменшення цінності роботи, що виконується жінками, та зниження працездатності поза домомMiller, J. B. (1982). Women and power (Vol. 1). Stone Center for Developmental Services and Studies, Wellesley College.Pleck, J. H. (1977). The work-family role system. Social problems, 417-427.. Це поєднується з суспільним сподіванням від жінки піклуватися про дім та сім'ю, а також відсутності підтримки чоловіків у хатній праці. Це все призводить до того, що жіночі домашні обов'язки посилюють сексизм на ринку праці.
Інші традиційні погляди відносять жінок до певних занять. Погляд на жінок як доглядачок сім'ї поширюється поза сімейною одиницею на інші сфери. Жінок сприймають як доглядачок за людьми, за іншими істотами і речами. Однак це заняття найчастіше підпорядковане керівництву начальника, як правило, чоловікаLorber, J. (1984). Women physicians: Careers, status, and power (Vol. 281). New York: Tavistock Publications.. Приклад великої кількості медичних сестер, серед яких 95% жінок, у 2000-х рокахEvans, J., & Frank, B. (2003). Contradictions and tensions: Exploring relations of masculinities in the numerically female-dominated nursing profession. The Journal of Men's Studies, 11(3), 277-292. показує це, оскільки саме лікарі в кінцевому підсумку відповідають за владу у відносинах медсестри та лікаря.
Традиційні стереотипи про жінок зображують їх емоційнішими та ірраціональнішими, ніж чоловіки, і, таким чином, менш підходящими для багатьох престижних та високооплачуваних робітBarrett, L. F., Robin, L., Pietromonaco, P. R., & Eyssell, K. M. (1998). Are women the “more emotional” sex? Evidence from emotional experiences in social context. Cognition & Emotion, 12(4), 555-578.Goldenberg, J. L., & Roberts, T. A. (2013). Throughout the history of the sexes, women have been perceived as inferior to men, but also have been elevated to the status of goddesses on earth. We suggest that these para-doxical biases often associated with women can be linked to an existential need to distance humanity from the natural world. The sources of discrimination against women are most commonly associated with their biological nature. For example, women are devalued for be-ing more emotional than men, less rational, physically weaker, and .... Handbook of experimental existential psychology, 71.. Однак встановлено, що цей стереотип не є правдивим. Опитування в Південній Африці, показало, що "понад 30 % ... вважають, що жінки занадто емоційні, щоб мати можливість обіймати керівні посади високого рівня"9. Gouws, A., & Kotzé, H. (2007). Women in leadership positions in South Africa: The role of values. Politikon, 34(2), 165-185.; очевидно, що стереотипи зберігаються і все ще діють.
Дослідження показують, що "для стереотипних уявлень про здібності жінок добре працювати на керівних посадах є загальним, щоб формувати уявлення людей про жінок-лідерок".
Жінки в урядах
Протягом багатьох років і в більшості регіонів світу політика не дозволяла жінкам відігравати значну роль в уряді. Навіть на початку 1900-х років політику розглядали майже виключно як область чоловіківPaxton, P., & Hughes, M. M. (2007). Women, politics, and power: A global perspective. Pine Forge Press.. Однак феміністичні рухи та соціальні зміни, спричинені такими подіями, як Друга світова війна, поступово збільшували права та роль жінок у політиці. Проте жодна країна світу досі не має 50% участі жінок у національному законодавчому органі, а 73% країн мають менше 20%.
Ступінь участі жінок в урядах визначає багато факторів у всьому світі. В одному з досліджень 1999 року встановлено: "виборча структура системи, уряд лівої партії, терміни виборчого права жінок, частка жінок у професіях та культурне ставлення до ролі жінок у політиці відіграють певну роль у обліку різниць ступінь гендерної нерівності у політичному представництві у всьому світі»Kenworthy, L., & Malami, M. (1999). Gender inequality in political representation: A worldwide comparative analysis. Social Forces, 78(1), 235-268.. Ряд інших факторів відіграють серйозну роль в участі жінок в уряді. Відповідно до дослідження 2005 року, існує значна "сприйнята відповідальність" жінки перед партією як кандидата на посадуKunovich, S., & Paxton, P. (2005). Pathways to Power: The Role of Political Parties in Women’s National Political Representation1. American Journal of Sociology, 111(2), 505-552..
Існує кілька рівнів керівних посад в уряді від місцевого до національного рівня. Відповідно, існують різні ступені, до яких причетні жінки на цих різних рівнях. Дослідження в Індії виявили, що "широкомасштабне членство жінок у місцевих радах" може бути ефективнішим у здійсненні впливу, наприклад, над рівнем злочинності, ніж "їх присутність на керівних посадах вищого рівня"Iyer, L., Mani, A., Mishra, P., & Topalova, P. (2011). The power of political voice: Women’s political representation and crime in India. Harvard Business School BGIE Unit Working Paper, (11-092).. Однак важливо мати жінок на всіх щаблях влади, щоб забезпечити представництво та реалізацію інтересів жінок.
Право голосу
Здійснення права голосу показує сили, яку жінки відчувають у своїх політичних системах. Жінки були позбавлені здійснення політичної влади в кожній країні, допоки не вибороли право голосу у суфражистських рухах. Здобуття права голосу для жінок, щоб вони потрапили на виборчі дільниці у кількості, пропорційній чоловікам, часто тривало десятиліттямиPintor, R. L., & Gratschew, M. (2002). Voter turnout since 1945: a global report..
Дослідження 2006 р. показало, що «хоча жінки мають законне право голосувати та висуватись на виборах майже у всіх країнах світу, культурні бар'єри на шляху використання своїх політичних прав жінок, включаючи сімейний опір та неграмотність, залишаються».
У США сьогодні статистично більше шансів на голосування жінок, ніж у чоловіків, що спостерігається в скандинавських країнах, в інших випадках — в таких, як Індія. Скандинавські країни також є країнами з найбільшим представництвом жінок на державних посадах.
Гендерні квоти
Багато країн запровадили квоти, котрі визначають мінімальну кількість жінок, які мають бути обрані на посади в урядах. Загалом, система квот діяла як швидкий шлях до включення більшого представництва жінок в управлінські системи. Кілька країн, наприклад Руанда, які успішно створили систему квот, нещодавно навіть перевершили традиційно представницькі країни з високою гендерною ознакою на основі вимог до квот. Однак, все ще існують недоліки в системах квот, й наявна певна суперечка щодо ефективності представництва, оскільки деякі дослідження виявили обмеження фактичної зміни політики.
Міжнародні організації Міжнародні органи, такі як ООН, встановили цілі щодо представництва жінок в керівних органах. 30 % виборчих місць було обрано як критичну масу, необхідну для отримання ефективної політики від представництва жінок. Однак навіть цим міжнародним органам, які сприяють розширенню можливостей жінок у багатьох масштабах, не вистачає пропорційного представництва жінок. У списку нинішніх постійних представників ООН при 192 представниках лише 32 жінки, що становить лише 16,67% і складає трохи більше половини того, що рекомендовано керівним органам. Крім того, з цих 32 країн, представлених жінками, лише три — США, Сінгапур та Люксембург — вважаються основними країнами, завдяки чому інші країни, представлені жінками, становлять значно менший відсоток.
Промисловість та бізнес Більшість вищих та найпотужніших посад у бізнесі та компаніях займають чоловіки, як, наприклад, у ШвеціїDaily, C. M., Certo, S. T., & Dalton, D. R. (1999). Research notes and communications a decade of corporate women: Some progress in the boardroom, none in the executive suite. Strategic Management Journal, 20(1), 93-99.. Наразі жінки виконують 4,4 % ролей гендиректора Fortune 500 і 4,4 % ролей гендиректора Fortune 1000"Women CEOs of the Fortune 1000". Catalyst. Retrieved 4 March 2013.. Дослідження показали, що "послідовна різниця надає перевагу чоловікам у доступності та корисності ресурсів у владі"Ragins, B. R., & Sundstrom, E. (1989). Gender and power in organizations: A longitudinal perspective. Psychological bulletin, 105(1), 51.. Таким чином, бізнес та промисловість у всьому світі все ще бачать різкий розкол між статями щодо того, хто має контроль.