Зарубки (також засічки чи серифи) в антиквових шрифтах — короткий, зазвичай перпендикулярний штрих на кінці символа, з якого починається та яким закінчується основний штрих знака. Це одна з основних ознак шрифтової форми. Згідно із загальноприйнятою думкою, зарубки направляють рух очей вздовж рядків при читанні великих масивів друкованого тексту. Вони сприяють поєднанню літер у єдину лінію, полегшуючи візуальне сприйняття та зручнопрочитність тексту. Зарубки мають велике значення в формотворенні рисунка шрифтів і їхніх декоративних якостей.
Класифікація зарубок за формою (трикутні, прямокутні/брускові, волосні, закруглені, шипоподібні) за направленістю (горизонтально та вертикально направлені) за ритмічним розташуванням (однобокі та двобокі) за складністю (прості та декоративні)Издательский словарь // Издательский словарь-справочник: [электрон. изд.] / А. Э. Мильчин. — 3-е изд., испр. и доп. — М.: ОЛМА-Пресс, 2006. ГОСТ 3489.1—71
Зарубки можуть бути скругленими в місці сполучення з основним штрихом (), а можуть поєднуватися під кутом і без закруглення (). Шрифт без зарубок називається «sans serif» чи «sans-serif» (від — «без»). У деяких типографічних джерелах шрифт без зарубок називають гротесковим (рубленим) чи готичним, а шрифт із зарубками — романським.
Шрифти з зарубками широко використовуються в книгах, газетах та інших друкованих виданнях, які використовують класичний типографічний шрифт.Зачем нужны засечки? — Каталог шрифтов.
Див. також Внутрішній просвіт літери Шкільна (гарнітура)
Примітки