Ремі Матіс (; ) — французький історик та куратор. Переможець премії Вікіпедист року у 2013 році. Голова відділення Фонду Вікімедіа у Франції (2011–2014).
Життєпис Син палеонтолога Крістіана Матіса..
Ремі Матіс закінчив Національну школу хартій у 2007 році. Наступного року здобув ступінь у навчальному закладі Національна школа інформаційної науки та бібліотек.
У 2010 році він одружився з Марі-Еліс Матіс, яка за професією нейрознавець.
Кар’єра Матіс керував бібліотекою гуманітарних та суспільствознавчих наук Паризького університету Декарта з 2008 р. до 2010 р. З 2010 року він є куратором колекцій XVII століття у відділі друку та фотографії Національної бібліотеки Франції. Він є редактором французького академічного журналу з друкарства Nouvelles de l'estampe. Він є членом Національного комітету французької гравюри ().
Дослідження Матіса зосереджені на XVII столітті, зокрема на історії друкованих видань і книг, янсенізмі та дипломатичній історії. Його дисертація, написана під керівництвом Люсьєна Белі та Олів'є Понсета, зосереджена на Саймоні Арнальде де Помпоне.School Library charters, 2007, No. 2, p. 701 У 2012 році він написав книгу про Помпона та Роберта Арнальда д'Анділлі.The Solitaire Minister: around the Arnauld correspondence Andilly Pomponne-Arnauld (1642–1673) , foreword by Olivier Poncet, Paris: Nolin (coll. "Universe Port Royal", 21), 2012, ( ) Він зробив внесок у статті з французької літератури XVII століття.The «Worlds Apart»: critical and symbolic representations of sidelining the xviith century, dir. R. Mathis, G. Louis, F. Chicken, Papers on French Seventeenth Century Literature , 38, 73, 2010. і є куратором виставки про французькі принти XVII ст.
Він став лицарем у Ордену мистецтв та літератури та в Ордену Академічних Пальм.
Пропагування вільної культури Матіс активно просуває легалізацію свободи панорами у Франції.Mathis, Rémi (27 September 2011) Rendre aux Français leur paysage architectural. Lemonde.fr. Retrieved on 2 січня 2020. Він також виступає за приватизацію оцифрування робіт, що перебувають у суспільному надбанні. Rovere, Maxime Rémi Mathis – Le Président de Wikimédia France est un passeur de savoirs. madfor, p. 17 За активність у галузі культури та у русі за вільну культуру він отримав прізвисько Le Magazine littéraire. Transmission, Wikipédia et estampes… Interview au Magazine littéraire « À la Toison d’or. Alatoisondor.wordpress.com, 2 січня 2020.
Він був членом і головою Вікімедіа у Франції і обіймав посаду президента з квітня 2011 року до жовтня 2014 року. У квітні 2013 року французька агенція внутрішніх розвідувальних служб Direction centrale du renseignement intérieur (DCRI) тиснула на Матіса, щоб він вилучив статті у французькій Вікіпедії про Військову радіостанцію П'єр-сюр-От, загрожуючи ув'язненням та кримінальним звинуваченням. Пізніше статтю було відновлено іншим автором Вікіпедії зі Швейцарії. – Le Monde, 2 січня 2020
Ремі був визнаний Вікіпедистом року на Вікіманії у 2013 році.
Бібліографія
, 2005, 3, p. 263–276 , thesis. O. Poncet and L. Bely, 2007, 2 vols. (Vol. 1, text, 691 p., Vol. 2, vouchers, 621 p.) 17th century 2008, 4, p. 725–730. Papers on French Seventeenth Century Literature, Vol. XXXVIII, No. 73, 2010 (with G. Louis and F. Poulet). Saarbrücken: European University Publishing, 2010, 120 p. . . 2011. Le Solitaire et le Ministre : autour de la correspondance Arnauld d'Andilly-Arnauld de Pomponne (1642–1673), Paris, Nolin, 2012 (coll. Univers Port-Royal, 21), 272 p. . . Proceedings of the conference convened by Hermann Sylvio De Franceschi and Rémi Mathis. Paris, Society of Friends of Port-Royal, 2012. Див. також Вікіпедист року Примітки
Посилання