Раса — категорія індійської естетики, чуттєве і емоційне переживання, яке здатна випробувати досвідчена в поезії, музиці, театрі та інших мистецтвах людина. Расу не можна створити, її можна лише викликати, вірно поєднуючи різноманітні бхави. Термін уперше був обґрунтований у приписуваному Бгараті трактаті «Натья-шастра», де розглядалося вісім різновидів раси: еротична (śṛṇgāra) комічна (hāsya) журлива (karuṇa) гнівна (raudra) героїчна (vīra) пов'язана зі страхом (bhayānaka) зневагою (bībhatsa) подивом (adbhuta)Літературознавча енциклопедія .
Найбільш повно розкрив концепцію філософ і адепт кашмірського шиваїзму Абхінавагупта в драматургії, піснях та інших виконавських мистецтвах. Абхінавагупта написав коментар до «Натья-шастри» і запропонував власне тлумачення, яке багато в чому підмінило початкову концепцію трактату. Абхінавагупта додав до восьми первинних рас ще одну — расу спокою (shantam). Необхідною умовою раси вважалося суголосся естетичного суб'єкта (реципієнта) з персонажами драми чи поеми.
Див. також Дхвані Дев'ять оповідань
Примітки
Посилання