Щіткохвіст плямистийФауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ, 2010. — 80 с. (Orgyia recens) — легко впізнаваний, але рідкісний і нечисленний вид метеликів.
Розмір і зовнішній вигляд Самець забарвлений переважно в темно-коричневий колір. На передніх крилах є помаранчево-біла пляма на передньому краї та менша біла — на задньому. Крила перехрещені темно-коричневими зовнішніми та внутрішніми хрестовими прожилками з широкими темно-коричневими і білими центральними плямами між ними. Базальний хрест зовні вигнутий і біло-строкатий. Задні крила шоколадно-коричневі і мають світлу бахрому. Вусики подвійно гребінцеподібні. Розмах крил самця сягає 28—33 мм.
Як і у Labrisomid, самиця повністю безкрила, має надзвичайно тверде тіло завдовжки 15—19 мм. Її тіло вкрите сірими волосистими лусочками.
Гусениці строкаті та волохаті, як це характерно для Lymantriidae. Тіло личинки чорне з широкими помаранчевими поздовжніми лініями. Сегменти 4—7 мають щільні оранжево-русяві пучки волосся на задньому краї та рівне, світло-жовте опушення на інших ділянках. Обабіч голови є довгі, спрямовані вперед чорні волоски, а на верхівці черевця гусениці утворюється чорний ріг. На решті тіла личинок невелика кількість волосків. Довжина личинок сягає 30—40 мм.
Поширеність і час польоту Євразійський вид проживає на смузі від північної Іспанії через Центральну Європу та Росію до Японії. На півдні та сході Фінляндії ареал розташований у досить вузькій зоні від південного узбережжя до лінії Раума — Іломантсі, але вид зустрічається вздовж узбережжя Pohjanmaan, щонайменше до висоти Оулу. Натомість південно-західне узбережжя й архіпелаг Турку не входять до ареалу. Метелики літають від початку червня до початку липня.
Спосіб життя
Є локальним видом. Віддає перевагу вологим листяним лісам і болотам, порослим чагарниками галявинам, лісовим вирубкам під лініями електропередач. Самці активні вдень, особливо до полудня. Вони літають під яскравим сонячним світлом високо над землею в пошуках самок. Безкрилі самиці залишаються на своїх коконах, звідки приваблюють самців феромонами.
Парування триває близько години, після чого самка відкладає на поверхню свого кокона 250—800 яєць. Гусениці вилуплюються через 2—3 тижні. Молоді личинки здатні розселятися за допомогою вітру. Спочатку вони ростуть повільно і зимують у згорнутому листі. Гусениці активні вдень і не ховаються. Завершують свій розвиток на початку червня, після чого заляльковуються в щільному коконі на висоті близько пів метра над землею. Дорослі метелики виходять із лялечок уранці протягом одного-двох тижнів.
Гусениці є поліфагами, живляться листям багатьох видів дерев, чагарників та трав'янистих рослин.
Примітки
Посилання Suomen perhostutkijain seura: kirjotupsukas Suomen perhostutkijain seura: ohjeita villakaslajien erottamiseksi toukka Moths and Butterflies of Europe and North Africa Bestimmungshilfe des Lepiforums Vlindernet