Українська мова — мова корінного населення України, державна мова України. Згідно з даними перепису населення 2001 року більшість населення (67,5 %) вважає українську мову рідною.

Нинішня мовна ситуація в Україні є результатом тривалої війни проти української мови, української ідентичності й української державності, яку Росія розпочала після 1654 року та яка продовжується і нині у формі мовно-культурної експансії.

Історія + Поширеність української мови в Україні(за даними переписів 1926, 1959, 1970, 1979, 1989 та 2001 років) Українська мова як рідна середусього населення України. Українська мова як рідна середсільського населення України. Українська мова як рідна середміського населення України. Зміна частки населення України,що вважає українську мову рідною,від перепису до перепису.

СРСР у перші роки існування проводив на окупованих українських землях політику українізації, щоб здобути прихильність місцевого населення. Було розгорнуто значну лексикографічно-термінологічну діяльність, упродовж 1922—1932 років видано понад 60 термінологічних словників, у тому числі 16 — Інститутом української наукової мови та ще 15 підготовлено Науково-дослідним інститутом мовознавства. На початку 1930-х років сталінський режим згорнув діяльність цих установ, заборонив усі словники, видані до того як «націоналістичні» та затвердив новий правопис, який наблизив українську мову до російської.

У Польщі 1924 року прийнято «Lex Grabski» — закон, який зменшував можливості батьків віддавати дітей в українські школи та збільшував кількість двомовних (утраквістичних шкіл).

Напередодні Другої світової війни в Україні було зліквідовано мережу культурно-освітніх закладів, що забезпечували потреби національних меншин. Під час і після війни окремі національні меншини були піддані репресіям і вислані поза межі України.

В цілому по Українській РСР дуже сильно скоротилася частка учнів денних загальноосвітніх шкіл, що навчалися у школах з українською мовою викладання: з 81,4 % у 1950/51 навчальному році до 47,5 % у 1988/89 навчальному році. За цей же період частка учнів шкіл з російською мовою викладання зросла з 17,7 % до 51,8 %.

Українська мова як рідна серед населення регіонів України за даними переписів 1959ГЕОГРАФІЯ МОВ В УКРАЇНІ, сторінки 44—45Збірник основних підсумків Всесоюзного перепису населення 1959 р. по УРСРВиправлений проєкт збірника підсумків Всесоюзного перепису населення 1959 р. по УРСР, підготовлений ЦСУ СРСР. Т. 4, 1970Підсумки Всесоюзного перепису населення 1970 року. Том IV — Національний склад населення СРСР, сторінки 152—191, 1979ВСЕСОЮЗНИЙ ПЕРЕПИС НАСЕЛЕННЯ 1979 РОКУ, сторінки 102—108ПІДСУМКИ ВСЕСОЮЗНОГО ПЕРЕПИСУ НАСЕЛЕННЯ 1979 РОКУ. Том IV. Частина 1. Книга 2, сторінки 3—92, 1989Перепис 1989 19A050501_021. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1) та 2001Розподіл населення за національністю та рідною мовою, 2001 рік років: Регіон19591970197919892001Зміна частки1959—1989Зміна частки1989—2001осібчасткаосібчасткаосібчасткаосібчасткаосібчасткаТернопільськаобласть96,70 %97,10 %97,22 %97,26 %98,34 %+ 0,56 %+ 1,08 %Івано-Франківськаобласть95,19 %95,07 %95,17 %94,87 %97,81 %- 0,32 %+ 2,94 %Волинськаобласть94,47 %94,80 %94,56 %94,49 %97,26 %+ 0,02 %+ 2,77 %Рівненськаобласть93,84 %94,33 %93,90 %93,95 %97,00 %+ 0,11 %+ 3,05 %Львівськаобласть86,25 %87,60 %89,03 %90,13 %95,32 %+ 3,88 %+ 5,19 %Хмельницькаобласть93,22 %93,11 %92,27 %91,31 %95,24 %- 1,91 %+ 3,93 %Вінницькаобласть92,40 %92,01 %91,32 %90,68 %94,81 %- 1,72 %+ 4,13 %Житомирськаобласть89,70 %89,57 %87,94 %87,17 %93,03 %- 2,53 %+ 5,86 %Черкаськаобласть93,51 %92,29 %90,69 %89,10 %92,49 %- 4,41 %+ 3,39 %Київськаобласть93,16 %91,91 %89,86 %88,39 %92,27 %- 4,77 %+ 3,88 %Полтавськаобласть92,72 %90,34 %87,78 %85,91 %89,98 %- 6,81 %+ 4,07 %Чернігівськаобласть88,37 %88,84 %86,57 %85,73 %89,05 %- 2,64 %+ 3,32 %Кіровоградськаобласть87,88 %87,39 %85,57 %83,33 %88,89 %- 4,55 %+ 5,56 %Сумськаобласть82,42 %80,67 %80,22 %78,06 %83,29 %- 4,36 %+ 5,23 %Закарпатськаобласть74,06 %76,09 %77,52 %78,10 %81,00 %+ 4,04 %+ 2,90 %Чернівецькаобласть68,08 %69,21 %70,56 %70,81 %75,57 %+ 2,73 %+ 4,76 %Херсонськаобласть77,07 %72,52 %69,24 %67,75 %73,19 %- 9,32 %+ 5,44 %містоКиїв43,70 %50,70 %53,40 %57,63 %72,15 %+ 13,93 %+ 14,52 %Миколаївськаобласть74,43 %69,40 %66,73 %64,24 %69,20 %- 10,19 %+ 4,96 %Українав цілому72,99 %69,39 %66,35 %64,67 %67,53 %- 8,32 %+ 2,86 %Дніпропетровськаобласть73,00 %67,94 %64,33 %61,50 %67,00 %- 11,50 %+ 5,50 %Харківськаобласть61,84 %56,49 %52,29 %50,55 %53,80 %- 11,29 %+ 3,25 %Запорізькаобласть61,84 %57,08 %51,36 %49,34 %50,20 %- 12,50 %+ 0,86 %Одеськаобласть49,42 %46,73 %43,11 %41,23 %46,28 %- 8,19 %+ 5,05 %Луганськаобласть51,13 %43,38 %38,25 %34,86 %30,01 %- 16,27 %- 4,85 %Донецькаобласть44,42 %37,89 %32,16 %30,56 %24,10 %- 13,86 %- 6,46 %АвтономнаРеспублікаКримПід час переписів 1959, 1970, 1979 і 1989 років території сучасних АР Крим та міста Севастополь були частиною Кримської області у складі Української РСР.11,91 %15,71 %13,61 %13,66 %10,02 %+ 1,70 %—Севастополь(міськрада)6,76 %—

У повоєнний період в Україні відбулися певні позитивні зрушення у ставленні до національних меншин. Однак політика русифікації українського етносу, особливо у східних регіонах, продовжувалась. Поступово шляхом запровадження російської мови у всіх вищих навчальних закладах в орбіту асиміляції було втягнуто і західні регіони України.

У роки, що передували розпаду Радянського Союзу, за допомогою жорстких адміністративних і дискримінаційних заходів було асимільовано значну частину українського етносу передусім у великих промислових центрах східної, південної та частково центральної України. В умовах помітного скорочення людності у сільських місцевостях України й агресивного здійснення комуністичним режимом політики злиття народів СРСР у єдиний «радянський народ» мовна асиміляція українців набула загрозливих масштабів.

14 травня 2019 Верховна Рада відхилила проєкти постанов, які блокували підписання раніше ухваленого закону про функціонування української мови як державної. Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав закон про функціонування української мови як державної.

15 травня 2019 Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Особливості

Сьогодення

Тож нинішню мовну ситуацію в Україні треба розглядати як результат незавершеного асиміляційного процесу примусового перетворення українськомовної спільноти на російськомовну, що здійснювався з метою цілковито розчинити український етнос у російському та знищити українську Україну. Процес витіснення української мови з багатьох сфер життєдіяльності та прогресуюче зменшення носіїв української мови не призупинило навіть надання українській мові статусу державної у 1989 р. і подальше закріплення цього статусу, як одного з елементів конституційного ладу країни, в Конституції.

Натомість впровадження української мови як державної у публічній сфері не було до кінця послідовним і не супроводжувалось системними заходами, спрямованими на подолання тяжкої спадщини — багатовікової деформації мовного середовища країни.

На існуючу й нині деформованість мовної ситуації в Україні вказує співвідношення носіїв української та російської мов, що не відповідає співвідношенню етнічних українців і росіян на її території. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року українці становлять 77,8 % людності України, тоді як українську мову визнало рідною лише 67,5 %.

Станом на 2017-й рік, згідно окремих опитувань, попри критику в ЗМІ, щодо радикального впровадження української мови у суспільстві, 76 % населення висловилися за атестацію зі знання мови держслужбовців, 61 % за запровадження подібного іспиту для отримання громадянства, 90 % вважають її необхідною для всіх держслужбовців і керівників медзакладів.

Зміни після російського вторгнення 2022 року

Дослідження 19 березня За останнє десятиліття спостерігається стала динаміка зростання кількості тих, хто вважає українську мову рідною: з 57 % у 2012 році до 76 % у 2022 році. Російська за 10 років втратила з 42 до 20 %.

Помітні зміни у мовній самоідентифікації відбулися між 2012—2016 роками. Одними із ключових причин стали: а) реакція суспільства на експерименти тодішньої влади у мовній політиці; б) події Революції Гідності; в) агресія Росії проти України у 2014 році та тимчасова окупація Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.

Зміни самоідентифікації відбулася за рахунок зміни ставлення до української мови у центрі, а також на півдні та сході країни.

Спостерігається стале зменшення російськомовного сегмента українців: у 2012 таких респондентів було близько 40 %, наприкінці 2021 — 26 %, а на початку війни — 18 %. «Перетік» російськомовних відбувається у сегмент «двомовних» (з 15 до 32 %). Кількість тих, хто постійно користується лише українською вдома зросла незначно з 44 до 48 %.

Дослідження 17—18 серпня Продовжує зростає кількість тих громадян, які частіше розмовляють українською вдома, особливо за час повномасштабної війни. Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 17—18 серпня. Зокрема, 51 % опитаних людей зазначили, що розмовляють вдома українською (у квітні 2022 року — 48 %), третина — двома мовами, 13 % — російською. Понад половина жителів півдня і сходу — двомовні, близько чверті — російськомовні. При цьому 76 % опитаних вказали українську мову як рідну, 19 % — російську, але 30 % російськомовних вважають своєю рідною українську. За даними опитування, 86 % вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною мовою, а 10 % підтримують статус російської як офіційної в окремих регіонах, лише 3 % виступають за російську як другу державну мову в Україні.. Використання російською у побуті зменшилося приблизно вдвічі.

Дослідження 18—19 жовтня 57 % українців стали більше спілкуватися або повністю перейшли на українську мову з початку повномасштабної війни. Про це свідчать дані опитування, проведеного компанією Gradus Research на замовлення Суспільного. Про це свідчить опитування на замовлення Суспільного 18—19 жовтня 2022 року. 42 % українців стали спілкуватися українською більше. 14 % повністю перейшли на українську.

Жителі міст з населенням 50 тисяч і менше частіше спілкувалися українською ще до повномасштабного вторгнення, ніж великі міста. Тому збільшення їх спілкування українською не таке виражене, як серед жителів великих міст (54 % проти 60 % у великих містах). Водночас жителі невеликих населених пунктів частіше за великі міста повністю переходять на українську: 17 % — у містах менше 50 тисяч перейшли на українську, а серед міст 50 тисяч та більше таких лише 11 %.

Соціологічне дослідження 16-20 серпня 2023 Майже 60 % опитаних зазвичай спілкуються вдома українською, близько 30 % — українською та російською, лише 9 % — російською. Починаючи з березня 2022 помітно зменшується використання російської мови у побуті. Для 82 % опитаних українська мова є рідною, для 16 % такою є російська. ВПО і біженці, які перебувають за кордоном, частіше використовують обидві мови для спілкування або говорять російською. Тим не менше, понад 70 % ВПО і біженців вважають рідною українськуhttps://ratinggroup.ua/research/ukraine/soc_olog_chne_dosl_dzhennya_do_dnya_nezalezhno_uyavlennya_pro_patr_otizm_ta_maybutn_ukra_ni_16-20_se.html.

Перехід відомих українців на українську мову 19 липня 2022 року президент ФК «Динамо» Київ Ігор Суркіс заявив під час телефонної розмови з журналістом Ігорем Бурбасом «Сьогодні я не можу розмовляти російською, бо це мова наших ворогів».

Статистика

Опитування центру Разумкова (2002)