{| style="border:1px solid #8888aa; background-color:#f7f8ff; padding:5px; font-size:95%; margin: 0px 12px 12px 0px; float:right; width:250px" |+
| bgcolor="#efefef" colspan=2 align="center"| Генерал-майор інженерно-технічної служби РСЧА СРСР|----- | align="center" colspan=2 style="border-bottom:2px solid gray;font-size: smaller" |
| bgcolor="#efefef" | Нашивки || bgcolor="#dfefff" | Радянські військові звання
| bgcolor="#efefef" | Існування|| bgcolor="#dfefff" | 1943-1971
| bgcolor="#efefef" | Категорія звань|| bgcolor="#dfefff" |Генерали і адмірали
| bgcolor="#efefef" | Флот|| bgcolor="#dfefff" | Контрадмірал
| bgcolor="#efefef" |Сухопутні війська/ВПС|| bgcolor="#dfefff" | Генерал-майор
| bgcolor="#efefef" |Військово-інженерний корабельний склад ВМС|| bgcolor="#dfefff" |Інженер-контрадмірал
|}Генерал-майор інженерно-технічної служби' (від — загальний, спільний; і , «старший») — військове звання генеральського і адміральського складу інженерно-технічної служби Радянської армії в 1943–1971. Еквівалентом звання у сухопутних силах було звання генерал-майор, серед інженерно-технічного складу ВМС — інженер-контрадмірал.
Генерал-майор інженерно-технічної служби був вище за рангом за інженер-полковника і нижче ніж генерал-лейтенант інженерно-технічної служби .
Історія використання в СРСР
Передумови Введені в 1935 році персональні військові звання різнилися в різних службах. У 1940 році під час введення генеральських та адміральських звань для командного складу, відбулася часткова уніфікація. Для корабельного складу інженерно-технічної служби РСЧФ вводяться звання наближені до звань командного складу флоту, але з додаванням слова «-інженер» попереду.
Наступний етап уніфікації військових звань різних складів відбувається у РСЧА та РСЧФ в 1942—1943 роках.
Введення (1943) У 1942/43 роках відбувається уніфікація військових звань різних складів та служб РСЧА та РСЧФ. Вищий начальницький склад почав отримувати генеральські звання, а середній та молодший начальницькі складі почали отримувати військові звання за зразком з командним складомГаничев 1989:75—144..
Встановлено постановою Державного комітету оборони СРСР від 4 лютого 1943 року № 2822 «Про введення персональних військових звань інженерно-технічного, юридичного та адміністративного складу Червоної Армії» для інженерно-технічного складу військ зв'язку, інженерних, хімічних, залізничних, топографічних військ.
Спеціальні звання вищого інженерно-технічного складу (бригінженер, корінженер, дивінженер та армінженер), поступово скасовуються в різних родах військ та службах, замінюючись на генеральські. Після скасування звання бригінженер, в військово-повітряних силах вводиться звання генерал-майор інженерно-авіаційної служби, в артилерії вводиться звання генерал-майор інженерно-артилерійської служби, в танкових військах вводиться звання генерал-майор інженерно-танкової служби. Останнім звання бригінженера було скасовано у інженерно-технічного складу технічних військ, що відбулося з введенням звання генерал-майор інженерно-технічної служби.
1960 Військові звання генералів служб (інженерно-технічної, інженерно-артилерійської, інженерно-танкової) включали в себе назву відповідної служби при значній схожості характеру діяльності та виконуваних службових обов'язків Статутом внутрішньої служби 1960 року було зведено в одну інженерно-технічну, яку включили в військові звання генералів служб.
Після скасування військових звань генерал-майор інженерно-авіаційної служби, генерал-майор інженерно-артилерійської служби, генерал-майор інженерно-танкової служби залишено як військове звання вищих офіцерів інженерних служб усіх родів військ (особам, які мали скасовані звання, надали військове звання генерал-майор інженерно-технічної служби)Ганичев 1989:91—144..
Скасування (1971) Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18.11.1971 року № 2319-VIII «Про військові звання офіцерського складу Збройних Сил СРСР» з військових звань генералів технічної служби виключалося найменування служби (технічна), яке замінювалося словом «-інженер». Замість звання генерал-майор інженерно-технічної служби введено звання генерал-майор-інженер (відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 18 листопада 1971 року № 846 «Про затвердження Положення про проходження військової служби офіцерським складом Збройних Сил СРСР» генерал-майори інженерно-технічної служби стали вважатися у військовому званні генерал-майор-інженер)Ганичев 1989:96—144..
Знаки розрізнення (1943—1971) Згідно з указами Президії Верховної Ради від 6 січня 1943 року «О введенні нових знаків розрізнення для особового складу Червоної Армії» та від 15 лютого 1943 року «О введенні нових знаків розрізнення для особового складу ВМФ» вводяться нові однострої, та нові знаки розрізнення. Замість петлиць вводяться погони на яких стали розміщуватися знаки розрізнення. Знаки розрізнення майже збігалися з імперськими. Погони генерал-майора інженерно-технічної служби мали притаманний генералам візерунок у вигляді «зигзаг». На кожному погоні розташовувалося по одній металевій п'ятипроменевій зірочці
Див. також
Примітки
Джерела
Мурашев Г. А.'' Титули, чини, нагороди. 3-є видання—СПб.: ТОВ "Видавництво «Полігон», 2003. — 347с.іл. 16 стор. Кол.іл. (Історична бібліотека) —ISBN 5-89173-148-7
Молодше званняІнженер-полковник Інженерно-технічний склад Радянської армії СРСР(1943—1971)Генерал-майор інженерно-технічної службиСтарше званняГенерал-лейтенант інженерно-технічної служби