Королівське азійське товариство Великої Британії та Ірландії — сходознавча організація, заснована в Лондоні у 1823 році.

З моменту свого створення, за допомогою лекцій, видавництва власного журналу та інших публікацій, це товариство стало справжнім форумом для вчених, які займалися вивченням азійської культури. Воно є найстарішим науковим товариством Сполученого Королівства в області азійських досліджень. Ряди членів цього товариства включають в себе високоосвічених і знаменитих учених, фахівців з Азії, які наділені правом використовувати після свого імені літери FRAS ().

Історія Товариство було засноване в Лондоні 15 березня 1823 року і вже незабаром отримало привілейований статус, коли 11 серпня 1824 року король Георг IV вручив даній організації хартію. Згідно з цим документом, товариство отримало право називатися «Королівським» (Pargiter F. E. (ed.) Centenary Volume of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland 1823—1923. — London, 1923. — P. IX.. Його створенням займалася група осіб, переважно видатні вчені та колоніальні адміністратори. Воно повинно було стати британським аналогом Азійського товариства, яке було засноване в 1784 році відомим санскритологом і юристом сером Вільямом Джонсом. Провідна роль у створенні Королівського азійського товариства належить Генрі Томасу Колбруку, який сам був відомим санскритологом і у свій час займав пост президента Азійського товариства у Колкаті.

Коли в Лондоні відкрився в 1824 році клуб «Орієнтал», членство в Королівському азійському товаристві було визнано однією із чотирьох умов для членства в цьому джентльменському клубі.

Внаслідок тісних зв'язків товариства з Британською Імперією на сході, більшість роботи, що проводилася в ньому, було сфокусовано на темах, які стосуються Індійського субконтиненту. Однак в цілому область інтересів Королівського азійського товариства простягалася далеко за межі Індії, включаючи в себе всю Азію, мусульманську Північну Африку та Ефіопію. Разом з тим, товариство по тематиці своїх досліджень мало ряд обмежень, таких як політична історія недавнього часу і поточні проблеми. Цей особливий мораторій призвів до заснування Центрального азійського товариства, яке пізніше стало Королівським товариством з азійських справ. Після Другої світової війни, з поступовим закінченням британської гегемонії на схід від Суеца, Королівське азійське товариство підтвердило свій чисто науковий інтерес до Азії. У той же час, роль цього товариства через зростання числа азійських досліджень в британських університетах істотно зменшилася.

У розпорядженні Королівського азійського товариства знаходиться ряд збірників, що включають арабські, перські, санскритські, палійські, малайські та яванські рукописи, твори живопису і друковані зразки. Ці об'єкти часто представлені на виставках, організованих товариством.

Впродовж усієї своєї історії Королівське азійське товариство, незважаючи на досить обмежений розмір свого членства, завжди мало у своєму складі велику кількість видатних особистостей, як з наукового, так і з політичного світу. Список найбільш знаменитих членів суспільства включає в себе таких знаменитостей як Рабіндранат Тагор, сер Марк Аурель Стейн, Фрідріх Макс Мюллер, Генрі Роулінсон, Джон Фейтфул Фліт (почесний секретар товариства з 1906 року) і Річард Френсіс Бертон.

Зараз в даному товаристві нараховується близько 700 членів, половина яких знаходиться поза межами Великої Британії. Вони чотири рази на рік отримують журнал товариства і мають право повного доступу до всіх ресурсів організації. Нові члени в основному пропонуються і підтримуються вже обраними. Керує товариством Рада, що складається приблизно з двадцяти членів, з числа яких обираються особи на ключові посади організації. Основна діяльність товариства зосереджена на виданні журналу, наповнюваності бібліотеки, фінансуванні лекцій і виставок.

Поточний президент Королівського азійського товариства — доктор Гордон Джонсон.

Відділення У Мумбаї, Шрі-Ланці, Гонконгу (1847), Шанхаї (1858), Японії, Малайзії (1877) і Кореї (1900) було засновано кілька наукових товариств, які офіційно вважалися Відділеннями () Королівського азійського товариства. Колишнє відділення у Мумбаї стало відомим згодом як Азійське товариство Бомбею (пізніше — Мумбаї). У 2008 році Шанхайське відділення було реорганізовано. Воно відоме зараз як Північно-Азійське відділення Королівського азійського товариства.

Журнал Журнал Королівського азійського товариства ( або скорочено JRAS) публікується видавництвом Cambridge University Press чотири рази на рік. Кожен випуск містить певну кількість статей вчених і кілька оглядів книг. У додатках до журналу товариство також регулярно публікує історичні манускрипти і монографії на різні теми.

Нагороди Товариством вручаються спеціальні нагороди, які представлені Премією Королівського азійського товариства ( вручається кожні три роки; замінила собою Золоту медаль Королівського азійського товариства) і Медаллю сера Річарда Бертона. Також існують нагороди меншого значення: Медаль Деніса Сінора за дослідження Внутрішньої Азії і Премія Барвіс-Холлідей за кращу статтю в журналі товариства із близькосхідної тематики.

Див. також Азійське товариство Азійське товариство Мумбаї

Примітки

Література

Digby, S., Simmonds S. — The Royal Asiatic Society: Its History and Treasures. — Leyden and London, 1979.

Посилання

Сайт Королівського азійського товариства Гонгкозьке відділення Малайське відділення Південно-корейське відділення Шанхайське відділення Відділення Шрі-Ланки