Віка́рій ( — «заступник», «намісник») — правитель адміністративного округу в Римській імперії; під'єпископстор. 48, «Словник чужослів (знадібки)», Павло Штепа (УВАН та НТШ), вид. «Іван Гладун і сини», м. Торонто, 1977 р., заступник чи помічник архієрея у православній конфесії християнської релігії, помічник єпископа або пресвітера в католицькій конфесії християнської релігії (додатково «Вікарій Ісуса Христа» вважається Папа Римський), у протестантських деномінаціях християнської релігії це помічник пастора (проповідника)Мельничук О. С. та ін. // «Словник іншомовних слів» / за ред. академіка АН УРСР Мельничука О. С., 2-е вид. — м. Київ : вид. Головна редакція УРЕ, 1985 р. — С. 154Яременко Василь, Сліпушко Оксана // «Новий тлумачний словник української мови» (Т. 1-4) / укл. Василь Яременко і Оксана Сліпушко. — м. Київ : вид. «Аконіт», 2000 р. — Т. 1 «А-Є» — С. 472. — ISBN 966-7173-02-XКолодний А., Лобовик Б. // «Релігієзнавчий словник» / за ред. професорів А. Колодного і Б. Лобовика (Інститут філософії НАН України). — м. Київ : вид. «Четверта хвиля», 1996 р. — С. 61. — ISBN 966-529-005-3«Современный толковый словарь русского языка» / г. Москва : изд. «Ридерз Дайджест», 2004 г. — С. 78. ISBN 5-89355-108-7 Митрохин Л. Н. та ін. // «Христианство» (словарь) / под общ. ред. доктора философских наук Л. Н. Митрохина. — г. Москва : изд. «Республика», 1994 г. — С. 85-86. — ISBN 5-250-02302-9 Новикова М. П. и др. // «Атеистический словарь» / под общ. ред. доктора философских наук М. П. Новикова. — г. Москва : изд. политической литературы, 1983 г. — С. 95. ; заступник єпископа, тимчасовий управитель єпархії.
Давній Рим Після Римських імператорів Діоклетіана і Костянтина Великого правитель діоцеза (області) Римської імперії, підлеглий префектові.
Католицизм Ця посада виникла у IV–V ст., коли встановилася практика призначення у віддалені від м. Риму області вікаріїв: вікаріатстваМитрохин Л. Н. и др. // «Христианство» (словарь) / под общ. ред. доктора философских наук Л. Н. Митрохина. — г. Москва : изд. «Республика», 1994 г. — С. 85. — ISBN 5-250-02302-9 .
У Католицькій церкві — єпископ, що не має своєї єпархії, і що допомагає в управлінні єпархіальному архієреєві; також священник без парафії (приходу), що допомагає парафіяльному священикові (, ).
Апостольський вікарій () — єпископ або пресвітер, що призначається Святим Престолом для управління апостольським вікаріатом.
Генеральний вікарій () — представник єпархіального єпископа в області загального управління, в цій якості виконує ту ж функцію, що і ординарій.
Єпископський вікарій () — представник єпархіального єпископа в області управління.
Парафіяльний вікарій (, () — священник, співробітник парафіяльного настоятеля, може призначатися для допомоги йому в здійсненні пастирського служіння в парафії, в певній його частині або для деякої групи парафіян, а також для несення певного служіння відразу в декількох парафіях. У парафії може бути призначений один парафіяльний вікарій або кілька. Парафіяльний вікарій призначається єпархіальним єпископом; він зобов'язаний заміщати парафіяльного настоятеля за його відсутності.
Судовий вікарій — суддя в єпархіальному суді, призначається єпархіальним єпископом, складає єдиний суд разом з єпископом; не може розглядати справи, які залишені (зарезервовані) за єпископом відповідно канонічного права.
Окружний вікарій — див. декан.
Православ'я Офіційне введення назви в Російській православній церкві відбулося тільки в 1708 р., коли митрополитові Новгородському був призначений помічник з титулом «вікарій Карельський і Ладожський». Цілий штат вікарних архієреїв був заснований за правління Катерини II у 1764 році. Лише в 1865 р. був отриманий дозвіл синоду на утворення православного вікаріатства. Що знаходилося у безпосередньому підпорядкуванні єпархіальних архієреїв, котрий визначав коло обов'язків вікарія. Вікарії почали здійснювати керівництво релігійним життям у парохіях з'єднаних у вікаріатства (як правило група парафій розташованих у місті з навколишніми районами), підзвітні правлячому архієреєві. Вікарії почали представляти перед міжнародними релігійними організаціями Московський патріархат, керувати діяльністю духовних навчальних закладів тощоМитрохин Л. Н. и др. // «Христианство» (словарь) / под общ. ред. доктора философских наук Л. Н. Митрохина. — г. Москва : изд. «Республика», 1994 г. — С. 85-86. — ISBN 5-250-02302-9 .
У Православній церкві — єпископ, що не має своєї єпархії, і який допомагає в управлінні правлячому єпархіальному архієреєві. Може також іменуватися «титулярним».
Англіканство Термін vicar в Церкві Англії в белетристиці часто перекладається як «вікарій», що по суті невірно, оскільки англійський термін позначає парафіяльного священика, до того ж історично молодшого по відношенню до rector. Аналог терміна «вікарій (вікарний єпископ)» в Англіканській церкві англійською мовою — suffragan bishop; у Католицькій церкві — auxiliary bishop (єпископ).
Див. також Єпископ-помічник
Примітки
Джерела Мельничук О. С. та ін. // «Словник іншомовних слів» / за ред. академіка АН УРСР Мельничука О. С., 2-е вид. — м. Київ : вид. Головна редакція УРЕ, 1985 р. — С. 154. Яременко Василь, Сліпушко Оксана // «Новий тлумачний словник української мови» (Т. 1-4) / укл. Василь Яременко і Оксана Сліпушко. — м. Київ : вид. «Аконіт», 2000 р. — Т. 1 «А-Є» — С. 472. — ISBN 966-7173-02-X Колодний А., Лобовик Б. // «Релігієзнавчий словник» / за ред. професорів А. Колодного і Б. Лобовика (Інститут філософії НАН України). — м. Київ : вид. «Четверта хвиля», 1996 р. — С. 61. — ISBN 966-529-005-3 Аверинцев С. и др. // «Христианство» (энциклопедический словарь) / Аверинцев С. и др., г. Москва, 1993 г. — Т. 1. Митрохин Л. Н. и др. // «Христианство» (словарь) / под общ. ред. доктора философских наук Л. Н. Митрохина. — г. Москва : изд. «Республика», 1994 г. — С. 85-86. — ISBN 5-250-02302-9 Новикова М. П. и др. // «Атеистический словарь» / под общ. ред. доктора философских наук М. П. Новикова. — г. Москва : изд. политической литературы, 1983 г. — С. 95. «Современный толковый словарь русского языка» / г. Москва : изд. «Ридерз Дайджест», 2004 г. — С. 78. ISBN 5-89355-108-7 Брокгауз Ф. А., Ефрон И. А. // «Энциклопедический словарь» / Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. — г. СПб, 1880 г. Ефремова Т. Ф. // «Новый толково-словообразовательный словарь русского языка» Ожегов C. И., Шведова Н. Ю. // «Толковый словарь» / под ред. C. И. Ожегова и Н. Ю. Шведовой Даль В. И. // «Толковый словарь» Ушаков Д. Н. // «Толковый словарь русского языка» / под ред. Д. Н. Ушакова
Посилання Вікарій // Українська Релігієзнавча Енциклопедія Прот. Владислав Цыпин, А. В. Бусыгин, Викарий: «Православная энциклопедия» Викарий: «Словари и энциклопедии на Академике» Викарий: «Значение слова викарий», Поиск слов.com ВИКАРИЙ: «Словарь иностранных слов» Викарий: «Азбука Веры» Викарий: Православная-Летопись