Валерія Тарновська (; , ГорохівPodawana jest data urodzin 9 grudnia 1782, i miejsce Horochów; o — «Saur Allgemaines Küstlerlexikon: Bio-bibliographiher index», K.G. Saur, Monachium–Lipsk, 2000, tom 9 (Schinz-Torricelli), s. 629; oraz E. Bénézit «Dictionaire critique et documentaire des Peintres, Sculpteurs, Dessinateurs et Graveurs» (9 wydanie), Librairie Gründ, 1966, tom 8, s. 225; także genealogia rodu Tarnowskich podaje ta datę. Natomiast Adam Zamoyski w haśle: «Waleria Tarnowska» w: Jane Turner (red.) «The Dictionary of Art.», Grove, Macmillan Publishers Limited, 1996, tom 30 (Summonte–Tinne), s. 345, podaje datę 19 grudnia 782 i inne miejsce urodzenia: Bubnów na Białorusi (нині — районний центр Горохівського району Волинської області) — , Тарнобжег) — польська художниця та колекціонерка.
Життєпис Валерія Тарновська була донькою Валеріана Стройновського (1753—1834) та Олександри Тарновської. 7 вересня 1800 року Валерія вийшла заміж за родича матері Яна Фелікса Тарновського (до родини якого належали Ян Тарновський, Станіслав Тарновський, Владислав та Станіслав Тарновський (білий)Ród Tarnowskich — Genealogia .Marek Jerzy Minakowski Genealogia potomków Sejmu Wielkiego .. Вона отримала домашню освіту, але крім гувернантки, її вчителями були археолог та історик Ваваржинець Суровецький та Анджей СнядецькийMaria Śledzianowska «Zainteresowania kolekcjonerskie Teofili Konstancji z Radziwiłłów Morawskiej, Walerii ze Stroynowskich Tarnowskiej i Izabeli z Flemingów Czartoryskiej» artykuł w: «Kwartalnik Historii Nauki i Techniki», rocznik 57, nr 3/4, 2012, s. 185.. З 1810 року вона керувала літературно-мистецьким салоном у ВаршавіKrzysztof Załęski «Waleria Tarnowska» w: «Artystki polskie. Katalog wystawy», Muzeum Narodowe w Warszawie, Warszawa, 1991, s. 344..
Колекціонування Разом зі своїм чоловіком Валерія Тарновська зібрала колекцію картин, ескізів, скульптур, книг та антикваріатів у Дзікуві, до якої увійшли твори таких майстрів як Лоренцо Лотто, Герчіно, Гвідо Рені, Рембрандт, Аннібале Карраччі, Сальватор Роза, Ганс Гольбейн-молодший, ван Дейк, Антон Рафаель Менгс, Берніні, Антоніо Канова. Багато з них передали твори під час подорожі Валерія Тарновська до Італії у 1803—1804 роках, коли вона познайомилася з Анжелікою Кауфманн та Антоніо Кановою, від яких вона отримала скульптуру Персея. Валерія також успадкував кілька картин від дядька Єпископа Героніма Стройновського, ректора Вільнюського університету, серед інших Реманд ЛісовчикAdam Zamoyski hasło: «Waleria Tarnowska» w: Jane Turner (red.) «The Dictionary of Art.», Grove, Macmillan Publishers Limited, 1996, tom 30 (Summonte–Tinne), s. 345—346..
Навчання мистецтву Спочатку Валерія Тарновська вчилася живопису в своєму рідному місті Горохові з Константіно Віллані, мініатюристом де ХофлізеMaria Śledzianowska: «Zainteresowania kolekcjonerskie Teofili Konstancji z Radziwiłłów Morawskiej, Walerii ze Stroynowskich Tarnowskiej i Izabeli z Flemingów Czartoryskiej» artykuł w: «Kwartalnik Historii Nauki i Techniki», rocznik 57, nr 3/4, 2012, s. 185, 191. Tamże o lekturach Walerii przed podróżą do Włoch m.in. Lanzi Storia pittorica dell ‘Italia" i J. G. Sulzer «Allgemeine Theorie der Schönen Künste»; natomiast o rekonesansie we Włoszech dokonanym przez ks. Antonowicza w: Kazimiera Grottowa «Zbiory sztuki Jana Feliksa i Walerii Tarnowskich w Dzikowie, 1803—1849», Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Wrocław, 1957, s. 26–33. потім у Вінсенті Лессера, спочатку в Дзюкові, де він часто перебував у 1800—1803 роках, а з 1810 року також у ВаршавіZ. Batowski hasło «Tarnowska, Waleria» w: Ulrich Thieme, Felix Becker «Allgemeines Lexicon der bildenden künstler von der antike bis zur gegenwart», wyd. Hans. Vollmer, druk A. Seemann, Lipsk, 1938, tom XXXII, s. 448.Od r. 1810 często przebywała w Warszawie w związku z obowiązkami męża; — Krzysztof Załęski «Waleria Tarnowska» w: «Artystki polskie. Katalog wystawy», Muzeum Narodowe w Warszawie, Warszawa, 1991, s. 344.Z tego czasu sporo obrazów w zbiorach w Dzikowie, — Kazimiera Grottowa: «Zbiory sztuki Jana Feliksa i Walerii Tarnowskich w Dzikowie, 1803—1849», Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Wrocław, 1957, s. 134—138, i inne.. Потім працювала з мініатюристкою Терезою Марон, уродженою Менґс та її чоловікомJan Bołoz Antoniewicz «Katalog Wystawy sztuki polskiej 1764—1886», Lwów, 1894, s. 114. (донькою саксонського придворного мініатюриста Ісмаїла Менгса та сестрою Антона Рафаеля). Також давала уроки малювання студенту Антоніо Черубіні в Римі, потім вона вчилася в гостьовому будинку Доменіко дель Фрат, який до 1806 року також малював портрети членів її сім'ї та зображення Діви Марії для каплиці в Дзюкові. Наступним вчителем Валерії був Філіппо Джакомо Ремондіні, який також був придворним живописцем Курландійської герцогині в ЖаганіOxford Index na podstawie Emmanuel-Charles Benezit Dictionary of Artists .; а потім протягом певного часу в Парижі, у 1824—1826 рр.Być może wcześniej studiowała w Paryżu w początkach XIX w. w nie tylko w okolicach roku 1825, bo: E. Bénézit: «Dictionaire critique et documentaire des Peintres, Sculpteurs, Dessinateurs et Graveurs» (9 wydanie), Librairie Gründ, 1966, tom 8, s. 225, podaje inną kolejność.Maria Śledzianowska «Zainteresowania kolekcjonerskie Teofili Konstancji z Radziwiłłów Morawskiej, Walerii ze Stroynowskich Tarnowskiej i Izabeli z Flemingów Czartoryskiej» artykuł w: «Kwartalnik Historii Nauki i Techniki», rocznik 57, nr 3/4, 2012, s. 185, tu dokładniej o latach pobytu w okolicach roku 1825, że 1824—1826, i że studia jej były przy okazji kształcenia syna.. Марія Зіентара вважає, що художня освіта Валерії «наслідувала приклад королівського двору»Maria Zientara «Artystki polskie i ich sztuka od XVI do XIX wieku» w: «Krzysztofory: Zeszyty historyczne Muzeum Historycznego Miasta Krakowa», Zeszyt 24, Kraków, 2006, s. 52..
Картини та малюнки Валерія була мініатюристкою, вона малювала портрети та картини на релігійну тематику. Вона часто підписувала свої роботи: «VT»Leo R. Schidlof: «La miniature en Europe Aux 16e, 17e, 18e et 19e siècles», Akademische Druck — U. Verlagsanstalt, Graz, 1964, tom II (M–Z), s. 819. малювала мініатюри на слоновій кістці, зазвичай аквареллю, іноді гуашшю та аквареллю або лише гуашшюHalina Kamińska-Krassowska «Miniatury Wincentego Lesseura i Walerii Tarnowskiej z dawnej kolekcji Tarnowskich z Dzikowa w zbiorach Muzeum Polskiego w Rapperswilu: Katalog wystawy […]», Zamek Królewski w Warszawie, 1994, s. 41 pozycja 2–3, s. 42 pozycja 5, s. 43 pozycja 9, s. 44 pozycja 11–12, s. 44–45 pozycja 13B, s. 46–47 pozycja 19, s. 47 pozycja 21, s. 54 pozycja 42, s. 55 pozycja 44, s. 55–56 pozycja 46,, s. 67 pozycja 84–85.. Картини Валерії часто є мініатюрними копіями картин інших художників або портрети членів родини.
Мадонна в білому покривалі (можливо, копія відсутньої картини Джованні Батісти Сальві Сассоферрато)Halina Kamińska-Krassowska «Miniatury Wincentego Lesseura i Walerii Tarnowskiej z dawnej kolekcji Tarnowskich z Dzikowa w zbiorach Muzeum Polskiego w Rapperswilu: Katalog wystawy […]», Zamek Królewski w Warszawie, 1994, s. 109 pozycja 2. O kopii Sassoferrato w: Jerzy Kieszkowski «W czasy naszych ojców. „Wystawa Amatorów“ w Wiedniu w lutym i w marcu 1913 r.» w: «Przegląd Polski», Kraków, tom 190, zeszyt IV z października 1913, s. 20.. Мадонна в блакитному шарфіHalina Kamińska-Krassowska: «Miniatury Wincentego Lesseura i Walerii Tarnowskiej z dawnej kolekcji Tarnowskich z Dzikowa w zbiorach Muzeum Polskiego w Rapperswilu: Katalog wystawy […]», Zamek Królewski w Warszawie, 1994, s. 109 pozycja 3. Wedle autorki kopia obrazu Guido Reni.. Олександра Стройновська, роду Тарновських (мати Валерії)Halina Kamińska-Krassowska: «Miniatury Wincentego Lesseura i Walerii Tarnowskiej z dawnej kolekcji Tarnowskich z Dzikowa w zbiorach Muzeum Polskiego w Rapperswilu: Katalog wystawy […]», Zamek Królewski w Warszawie, 1994, s. 110 pozycja 5. Druga miniatura w Muzeum w Pszczynie, późniejsza w Raperswilu.. Ян Богдан Тарновський (син Валерії в дитинстві)Halina Kamińska-Krassowska «Miniatury Wincentego Lesseura i Walerii Tarnowskiej z dawnej kolekcji Tarnowskich z Dzikowa w zbiorach Muzeum Polskiego w Rapperswilu: Katalog wystawy […]», Zamek Królewski w Warszawie, 1994, s. 112 pozycja 11.. Ks. Джуліан Антонович (чоловік-духівник і товариш обох подружжя)Halina Kamińska-Krassowska «Miniatury Wincentego Lesseura i Walerii Tarnowskiej z dawnej kolekcji Tarnowskich z Dzikowa w zbiorach Muzeum Polskiego w Rapperswilu: Katalog wystawy […]», Zamek Królewski w Warszawie, 1994, s. 43 pozycja 9 (miniatura gwaszem Wincentego Lesseura z Raperswilu i informacja o mniejszej miniaturze akwarelą Walerii znajdującej się w Muzeum w Pszczynie).. Маріанна Тарновська Scipio del CampoHalina Kamińska-Krassowska: «Miniatury Wincentego Lesseura i Walerii Tarnowskiej z dawnej kolekcji Tarnowskich z Dzikowa w zbiorach Muzeum Polskiego w Rapperswilu: Katalog wystawy […]», Zamek Królewski w Warszawie, 1994, s. 112—113 pozycja 12.. Розалія Тарновська (1803—1804, дочка Валерії)Halina Kamińska-Krassowska: «Miniatury Wincentego Lesseura i Walerii Tarnowskiej z dawnej kolekcji Tarnowskich z Dzikowa w zbiorach Muzeum Polskiego w Rapperswilu: Katalog wystawy […]», Zamek Królewski w Warszawie, 1994, po polsku str. 113 pozycja 13B. Miniatura akwarelą Rozalii Tarnowskiej została wykonana na odwrocie miniatury Kazimierza Tarnowskiego (syna Walerii), która była malowana akwarelą i gwaszem przez Wincentego Lesseura; tamże pozycja 13A.. Портрет Ганни нашої Раковської яскравий (близько 1805 року)Jacek Paulinek: «Ex collectione Dzikoviana: zbiory hrabiów Tarnowskich z Dzikowa: katalog wystawy, Biblioteka Narodowa, 17 sierpnia–12 października 2008», Biblioteka Narodowa, Warszawa, 2008, s. 62 pozycja 107.. Портрет Йоани Грудзіньської (дружини о. Костянтина)Jacek Paulinek: «Ex collectione Dzikoviana: zbiory hrabiów Tarnowskich z Dzikowa: katalog wystawy, Biblioteka Narodowa, 17 sierpnia–12 października 2008», Biblioteka Narodowa, Warszawa, 2008, s. 62 pozycja 108.. Портрет Яна Фелікса Тарновського (кілька мініатюр із зображенням чоловіка)Jacek Paulinek: «Ex collectione Dzikoviana: zbiory hrabiów Tarnowskich z Dzikowa: katalog wystawy, Biblioteka Narodowa, 17 sierpnia–12 października 2008», Biblioteka Narodowa, Warszawa, 2008, s. 67 pozycja 123, pisze o miniaturze w MN w Krakowie 11,3 na 9,5 cm z okresu między 1810 a 1815; natomiast Jan Bołoz Antoniewicz wspomina o różnych miniaturach autorstwa Walerii; — Jan Bołoz Antoniewicz: «Katalog Wystawy sztuki polskiej 1764—1886», Lwów, 1894, s. 115—116 pozycje 608 (11 na 9 cm), 610 (5,3 na 4,2 cm, ale o miniaturze tej wielkości p. J. Paulinek pisze że z monogramem SM z prawej u dołu, — J. Paulinek: «Ex collectione […]», s. 67 pozycja 124) i 611 (5,5 na 4,4 cm). Портрет Валеріана Стронновського (батька Валерії)Jan Bołoz Antoniewicz: «Katalog Wystawy sztuki polskiej 1764—1886», Lwów, 1894, s. 115 pozycja 607.. Портрет жінки з книгою (копія картини з голландської школи у колекції Dzików)Jacek Paulinek: «Ex collectione Dzikoviana: zbiory hrabiów Tarnowskich z Dzikowa: katalog wystawy, Biblioteka Narodowa, 17 sierpnia–12 października 2008», Biblioteka Narodowa, Warszawa, 2008, s. 70 pozycja 134. Wedle ostatnich analiz autorem pierwowzoru miał być Jakub Willem Willemsz van der Vliet, chociaż wymienianych jest kilku innych malarzy szkoły niderlandzkiej, przedstawiona na obrazie ma być patrycjuszką z Delft; — tamże, s. 59 pozycja 100. O tej miniaturze sądzono, że jest to kopia obrazu Bartolomeusa van der Helsta pt. La Vieille de Wanderheist, — Kazimiera Grottowa «Zbiory sztuki Jana Feliksa i Walerii Tarnowskich w Dzikowie, 1803—1849», Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Wrocław, 1957, s. 134 pozycja 21.. Король Стефан БаторійHalina Kamińska-Krassowska: «Miniatury Wincentego Lesseura i Walerii Tarnowskiej z dawnej kolekcji Tarnowskich z Dzikowa w zbiorach Muzeum Polskiego w Rapperswilu: Katalog wystawy […]», Zamek Królewski w Warszawie, 1994, s. 113 pozycja 19..