Емануїл Ґолдштайн () — персонаж роману Джорджа Орвелла «1984», головний ворог держави Океанія. Пропаганда представляє його лідером підпілля, що прагне повалити владу, однак він може бути й вигаданим ворогом, граючи роль цапа-відбувайла для концентрації народного гніву.

Біографія Колись Ґолдштайн був одним з вождів революції, майже рівним Старшому Братові, але пізніше, за офіційною версією партії, зрадив її і втік за кордон. В Океанії вважається, що він створив таємне Братство, метою якого є боротьба з партією. У програмі щоденних «двохвилинок ненависті» Ґолдштайн завжди був головною дійовою особою, основним об'єктом ненависті і презирства партійної пропаганди.

Вважається автором книги «Теорія і практика олігархічного колективізму», хоча О'Браєн стверджував, що книга сфабрикована поліцією думок. Також з його слів випливає, що й сам Ґолдштайн і Братство вигадані партійною верхівкою, оскільки О'Браєн ухильно відповів на запитання Вінстона:

Реальний прототип

Згідно з поширеною думкою, прообразом Ґолдштайна став Лев Троцький — опис зовнішності і манери мови Ґолдштайна збігаються з описом Троцького:

Цю подібність було помічено одразу ж після виходу роману в 1949 році. Троцький, який отримав при народженні прізвище Бронштейн, був близьким соратником Леніна, а пізніше став основним суперником Сталіна, який усунув Троцького від влади і вислав його з Радянського Союзу в 1929 році. В еміграції, Троцький написав книгу «Зраджена революція», в якій засуджує Сталіна і СРСР. Під час репресій 1930-х років сталінська пропаганда незмінно зображала Троцького як призвідника всіх передбачуваних змов і актів саботажу. В 1940 році він був убитий у Мексиці радянським агентом Рамоном Меркадером.

У 1954 році Ісаак Дойчер писав, що книга Ґолдштайна з «1984» була задумана як «переказ» «Зрадженої революції». в 1956 році описав книгу Ґолдштайна як «явну копію» книги Троцького, а наведені в книзі Орвелла приклади даного наслідування Троцькому назвав «одними з кращих уривків» роману. Критик Едріан Ваннер у збірці за редакцією Гарольда Блума описав книгу Ґолдштайна як «пародію» на «Зраджену революцію», зазначивши, що Орвелл досить суперечливо ставився до Троцького. Орвелл писав про троцькізм:

Пізнші порівняння

Річард Ніксон Широкомасштабна кампанія з дискредитації президента Річарда Ніксона у зв'язку з Вотергейтським скандалом призвела до його подання в засобах масової інформації з «двохвилинками ненависті», сконцентрованими на Емануїлі Ґолдштайні. Здійснений раніше несподіваний візит Ніксона в Китай, який давно вважався ворогом у «холодній війні», викликав порівняння з аналізованим Ґолдштайном крихким союзом трьох наддержав у «1984».

Усама бен Ладен З Ґолдштайном також порівнювали колишнього лідера Аль-Каїди Усаму бен Ладена, який був такою ж невловимою людиною, звинуваченою у змовах і саботажі; боротьба з його злочинною діяльністю ніколи не повинна була завершитися11 September 2001: War, Terror and Judgment, by Bülent Gökay & R. B. J. Walker, 2002, Taylor & Francis, ISBN 0-614-68403-X, стр. 106.

Американський фахівець в галузі юриспруденції у книзі «Worst-Case Scenarios» (2009 рік) увів термін «ефект Ґолдштайна», описаний як «здатність активізувати громадське занепокоєння, формуючи певне „обличчя супротивника“, що вказує на якусь людину як на джерело головної загрози». Згідно з Санстейном, оскільки очолювана США війна з тероризмом так сильно асоціюється з тероризмом бен Ладена, обурення посилюється методами, схожими з продемонстрованими в «1984». Проте, він також зазначив, що Саддам Гусейн (значною мірою) і Джордж Буш (значно меншою мірою) були також об'єктами ефекту ҐолдштайнаКасс Санстейн. Worst-Case Scenarios, Harvard University Press, 2009, p. 63. — ISBN 0-674-03251-9.

Примітки