Хризосто́м (, в миру Гео́ргіос Карагу́ніс, , нар. 25 березня 1960, село Титорея, ном Фтіотида, Грецьке королівство — 1 травня 2021) — ієрарх Александрійського патріархату, єпископ .
Життєпис Закінчив церковну школу в Ламії, вищу церковну школу в Афінах, і богословський факультет Атенського університету.
У 1983 році був висвячений на диякона, а у 1986 році — у пресвітера, після чого став парохом, настоятелем, проповідником і катехізатором у Фтіотидській митрополії Православної церкви Еллади. Відбудував нову благолепну церкву святого Пантелеймона в Перістері.
10 вересня 2005 перейшов до кліру Триполійської митрополії Александрійського патріархату і був призначений настоятелем Храму святого Георгія в Триполі, Лівіяfacebook, а також протосинкелом Триполійської митрополії.
У листопаді 2008 року був переведений в Каїр, настоятелем Костянтино-Єленинської церкви й ігуменом монастиря святого Георгія у Старому Каїрі.
21 травня 2011, після богослужіння в Костянтино-Єленинській церкві, Папа і Патріарх Феодор II особливо відзначив працю архімандрита Хризостома (Карагуніса).
У травні 2013 року повернувся до Лівії, де знову призначений протосингелом Триполійської митрополії.
26 листопада 2014 року рішенням Священного Синоду Александрійської Православної Церкви, за пропозицією Папи і Патріарха Александрійського і всієї Африки Феодора II, був обраний титулярним єпископом Вереніцьким.
6 грудня того ж року в Патріаршому храмі святого Миколая в Каїрі хіротонізований на титулярного єпископа Вереніцького. Хіротонію здійснили Папа і Патріарх Александрійський і всієї Африки Феодор II, митрополит Триполійський , митрополит Ермопольський , митрополит Леонтопольський Гавриїл (Рафтопулос), митрополит Мемфіський і митрополит Пілусійський .
24 листопада 2015, рішенням Священного Синоду призначений єпископом Мозамбіцьким.
12 вересня 2019 єпископ Хризостом став першим архієреєм Александрійського патріархату, що співслужив із ієрахрами Православної церкви України. Він взяв участь у богослужінні у селі Осса поблизу Салонік, яке очолив митрополит Триккійський і Стагонійський Православної церкви Еллади , де співслужив ієрархам Церков Еллади, України, а також Константинопольського патріархату: митрополитові Лангадаському, Літійському та Рендінському Іоану (Тасьясу), архієпископові Житомирському та Поліському Володимиру (Шлапаку) та єпископові Фермському на спокої Димитрію (Грольосу). Ця спільна літургія стала передвісником офіційного визнання Православної церкви України з боку Александрійського патріархату 8 листопада того ж року.
Помер 1 травня 2021, за день до Великодня.
Примітки