Зобенко Марія Олександрівна ( м. Мелітополь, Запорізька область) — сучасна українська письменниця та літературна критикиня. З 1996 р. - членкиня Національної спілки письменників України. Донька письменника Олександра Зобенка.
Біографія Марія Зобенко народилася 13 березня 1950 року у Мелітополі. У 1972 р. закінчила Дніпропетровський університет, після закінчення якого працювала у дніпропетровській обласній молодіжній газеті «Прапор юності». У 1983–1991 рр. – головна редакторка газети. Дебютувала у 1989 р. оповіданням у «Прапорі юності».
Видала книгу «Літературні етюди: Читаючи твори земляків у перший рік незалежності України» (Дн., 1993).
Дослідниця творчості О. Гончара, ініціювала видання і написала передмову до 2-том. зібр. «Олесь Гончар, Людина світу, син Дніпра: Вибрані твори» (Дн., 2001). Авторка художньо-біографічного нарису про дніпропетровський період життя і творчості О. Гончара «Провидіння» (г. «Зоря», від 3, 5, 10 квітня 2001), книги «Українське небо Олеся Гончара: Есеї, студії, полеміка» (Л., 2003).
У центрі більшості творів Марії Зобенко – жінка, яка має стати берегинею морального здоров’я нації, ідеалом краси, добра і правди.
Творчість Жінка, яку ти кохав...: Зб. оповідань про любов і зраду. 1993, Дніпропетровськ; Апельсинова дівчинка: Новели. Оповідання. 1994, Дніпропетровськ; Натурниця для Венери: Вибрані твори, 1996, Дніпропетровськ. Нагороди та премії 1999 р. – Літературна премія ім. О. Гончара 2006 р. – Орден княгині Ольги 3-го ступеня
Література Нікуліна Н. На полюсах добра і зла: Про поетичний диптих Марії Зобенко // Вітчизна. 1995. № 11–12; Кононенко Д. Правдиве слово Марії Зобенко // Крим. світлиця. 1999, 9 квіт.; Марія Зобенко. – Цінний внесок в українську Гончаріаду // Січеслав. 2008. Спецвип. «Олесю Гончару – 90».
Примітки
Посилання Енциклопедія сучасної України. Зобенко Марія Олександрівна