Радива́нівка (до XIX століття — Крижівка) — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Кам'янській міській громаді. Розташоване за 21 км на південний захід від центру громади — міста Кам'янки та за 10 км від залізничної станції Сердюківки. Населення 524 чоловіка (на 2001 рік).
Історія Згідно з переказами село засноване в XVII столітті. Свою першу назву Крижівка село одержало за прізвищем поміщика Радіона Крижа; пізніше Радиванівка.
1876 року в селі була збудована церква, яка була зруйнована наприкінці 80-х років XX століття. В 1884 році відкрилась церковнопарафіяльна школа, де навчалось 25 дітей, які писали на грифельних дошках. Першим учителем був дяк Семен Антонович Лебедович, а «Закону Божого» навчав сільський піп.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Телепинської волості Чигиринського повіту Київської губернії мешкало 925 осіб, налічувалось 135 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і вітряний млини, маслобійний завод.
.
Коли звістка про революцію 1905—1907 років у Санкт-Петербурзі та інших містах царської Росії дійшла до села, селяни відмовились від роботи в панській економії, проте особливих революційних подій в селі не було.
Після початку першої радянської окупації в січні 1918 року, селяни розібрали поміщицьке майно з економії.
У 1921 році відкрилась школа в складі 1—2 класів, а в 1923 році відкриті 3—4 класи. В 1925 році почала функціонувати хата-читальня, а при ній зібрана сільськими активістами бібліотека. У 1928 році організована комісія з ліквідації неписемності.
Колгосп об'єднував спочатку 42 селянських господарства, де тяглова сила становила 10 волів, 20 коней, 15 плугів та 1 сівалку. Перед радянсько-німецькою війною колгоспне господарство «Червоний орач» мало в наявності: 62 воли, 100 коней, 115 корів, 1 двигун, 1 автомашину ЗІС-1,5, 1 молотарку, 5 колгоспних будівель.
Під час голодомору в селі померло з голоду 527 осіб. Їх ховали по декілька в одній ямі. На пам'ять жертвам голодомору у селі побудовано пам'ятник.
В роки радянсько-німецької війни 271 житель села пішов на фронт, 154 з них загинули в боях, 99 нагороджені бойовими орденами і медалями. Село було відвойоване у нацистів у 1944 році.
Станом на 1972 рік в селі проживало 889 мешканців, працював колгосп «Дніпро» за яким було закріплено 1,1 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1 тисяча га орної землі. Основними напрямами господарства були вирощування зернових культур і цукових буряків і тваринництво. На той час в селі працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека з фондом 4 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок.
Відомі люди У селі народилися: Бащенко Михайло Іванович (*1948) — академік Національної академії аграрних наук України, доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений працівник сільського господарства України.
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область) Став (гідрологічний заказник)
Джерела
Примітки
Література
Посилання who-is-who.com.ua