Вільгельм Бальтазар (; 2 лютого 1914, Фульда, Німецька імперія — 3 липня 1941, Франція) — німецький льотчик-ас, майор люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Біографія У складі легіону Кондор брав участь в Громадянській війні в Іспанії (1937—1938). З 1939 року — командир 7-ї ескадрильї 27-ї винищувальної ескадри. Став найрезультативнішим пілотом Французької кампанії, збивши 23 літаки і знищивши 14 на землі. Під час битви за Британію командував 3-ю групою своєї ескадри. 4 вересня 1940 року був важко поранений. З 16 лютого 1941 року — командир 2-ї винищувальної ескадри. При перекиданні військ на Схід частина Бальтазара залишилась у Франції. Випробовуючи новий літак Bf 109 F4s, був атакований британськими літаками і розпочав бій, проте, під час розвороту, літак зірвався в штопор і розбився.
Всього за час бойових дій Бальтазар збив 49 ворожих літаків, з них 7 — в Іспанії.
Звання
Лейтенант (20 квітня 1935) Оберлейтенант (18 січня 1938) Гауптман (11 травня 1940) Майор (липень 1941; посмертно)
Нагороди
Нагрудний знак пілота Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки) Іспанський хрест в золоті з мечами та діамантами (20 червня 1939) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Залізний хрест 2-го класу (20 вересня 1939) 1-го класу Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям Лицарський хрест (14 червня 1940) Дубове листя (№17; 2 липня 1941) Тричі відзначений у Вермахтберіхт «Командир ескадрильї гауптман Бальтазар був нагороджений за 20 збитих літаків і 11 знищених на землі; лейтенант стрілецького полку Вебер в останню мить перерізав 5 проводів запалювання на важливому мосту, таким чином передавши міст нам цілим і неушкодженим.» (15 червня 1940) «Гауптман Бальтазар 26 червня здобув 39-ту і 40-у, а лейтенант Лесманн — 21-у і 22-гу повітряні перемоги.» (2 липня 1941) «Гауптман Бальтазар, кавалер дубового листя до Лицарського хреста Залізного хреста, який здобув 40 повітряних перемог, героїчно загинув в переможних повітряних боях на каналі. Люфтваффе втратили одного із свої найхоробріших льотчиків-винищувачів. Пам'ять про цього героїчного офіцера винищувальної ескадри «Ріхтгофен», який неодноразово відзначився у смертельних боях в легіоні Кондор, назавжди залишиться в німецького народу.» (10 липня 1941) Нагрудний знак «За поранення» в чорному Авіаційна планка винищувача в золоті з підвіскою
Література
Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.79—80 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 Adolf Galland: Die Ersten und die Letzten. Die Jagdflieger im Zweiten Weltkrieg, Flechsig, Würzburg 2005, ISBN 3-88189-588-4 Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001 Jörg Nimmergut: Deutsche Orden und Ehrenzeichen bis 1945, Band 4. Württemberg II – Deutsches Reich. Zentralstelle für wissenschaftliche Ordenskunde, München 2001, S. 2091, ISBN 3-00-00-1396-2 Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939–1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis, Jena 2007, S. 201, ISBN 978-3-938845-17-2