Наталія Георгіївна Дрожжина ( 26 червня 1948 року, Балта, Одеська область, Українська РСР) — радянська і російська актриса театру і кіно українського походження, заслужена артистка Російської Федерації. Чорна вдова з білими трояндами, професійна отжімательніца квартир в центрі Москви. Почесний академік Міжнародної академії культури і мистецтва. Член Громадської ради міста Москви

Життєпис Наталія Дрожжина народилася 1948 року в Одеській області в родині військовослужбовця, учасника радянсько-німецької війни. За порадою рідної тітки, артистки балету Клавдії Черменської, приїхала до Москви навчатися на актрису. Зніматися в кіно стала ще другокурсницею. Під час навчання підробляла також прибиральницею.

У 1970 році закінчила Московське театральне училище (ВУЗ) імені Бориса Щукіна (Художній керівник курсу Маріанна Тер-Захарова. Однокурсниками були Валерій Афанасьєв, Володимир Василенко, Людмила Зайцева, Володимир Іванов, Ірина Купченко, Наталія Сайко тощо) .

Знялася більш, ніж в 30 фільмах. Озвучувала «Рабиню Ізауру», «Спрута», «Телефон поліції — 110» .

Працює проректоркою Університету культури при Академії управління МВС Росії. Також вона президент фонду «Благор клуб».

Займається благодійною діяльністю в сфері Союзу кінематографістів Російської Федерації, Міноборони, МВС, ФСБ, Держнаркоконтролю Росії.

Член Регіонального політичної ради партії " Єдина Росія "

Фільмографія

 — Ваш вихід, дівчатка…  — Свєтік (колишня дружина Каратиґіна)  — Інтердівчинка (мама Ляльки)  — Алмази для Марії (Ніна Курганова, подруга Марії)  — Сімнадцять миттєвостей весни (офіціантка)  — Мовчання доктора Івенса (епізод)  — Шукаю людину (працівниця радіо)  — Поцілунок Чаніти (Аніта)  — Драма на полюванні  — О тринадцятій годині ночі

Озвучування

 — Рабиня Ізаура

Особисте життя Чоловік — юрист і меценат Михайло Семенович Цивін .

26 травня 2023 року Михайла Цивіна та Наталю Дрожжину визнали винними за статтею про шахрайство в особливо великому розмірі.

Примітки

Посилання Сім'я Наталії Дрожжиної. Про любов. Випуск від 06.12.2016 Наталія Дрожжина очима близьких, колег, кіно і телебачення Центр військово-політичних досліджень. Дрожжина Наталія Георгіївна