Мала́ Ма́ртинка — село у Свалявській громаді Мукачівського району Закарпатської області України. Населення становить 897 осіб (станом на 2001 рік).

Географія

Село Мала Мартинка лежить за 3,1 км на схід від районного центру, фізична відстань до Києва — 561,0 км.

Присілки Мала Тибава

Мала Тибава — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Мала Мартинка

Згадки: 1773: Kis-Tibava, Mala Tibawa, 1808: Tibava (Kis-), Tybawa (Malá-), 1851: Tibava (Kis és Nagy), 1877: Kis-Tibava, Mala-Tibava, 1882: Tibava (Kis-), Mala-Tibava, 1888: Kis-Tibava.

Історія

Село утворене 1888 р. внаслідок приєднання Малої Тибави до Малої Мартинки, але за століття до того у обох поселеннях були свої священики.

Перша згадка про Малу Тибаву 1773: Kis-Tibava, Mala Tibawa (LexLoc. 54), 1808: Tibava (Kis-), Tybawa (Malá-) (LIPSZKY: Rep. 682), 1851: Tibava (Kis és Nagy) (FÉNYES 4: 203), 1877: Kis-Tibava, Mala-Tibava (Hnt.), 1882: Tibava (Kis-), Mala-Tibava (Hnt.), 1888: Kis-Tibava (Hnt.).

Населення

Станом на 1989 рік у селі проживала 851 особа, серед них — 412 чоловіків і 439 жінок.

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 897 осіб. Рідною мовою назвали:

Мова Кількість осіб Відсоток українська 894 99,67 % російська 3 0,33 %

Політика

Голова сільської ради — Кошеля Михайло Петрович, 1956 року народження, вперше обраний у 2006 році. Інтереси громади представляють 16 депутатів сільської радиТибавська сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУТибавська сільська рада. Керівний склад попередніх скликань:

Партія Кількість депутатів Відсоток самовисування 12 75,00 % «Партія регіонів» 3 18,75 % Соціалістична партія України 1 6,25 %

На виборах у селі Мала Мартинка працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні клубу. Результати виборів:

Парламентські вибори 2002: зареєстровано 662 виборці, явка 71,00 %, найбільше голосів віддано за блок «За єдину Україну!» — 46,17 %, за СДПУ (о) — 8,72 %, за Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» — 8,09 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Олександр Кеменяш (самовисування) — 47,87 %, за Василя Дурдинця (самовисування) — 32,34 %, за Степана Бобика (самовисування) — 3,62 %. Вибори Президента України 2004 (перший тур): 440 виборців взяли участь у голосуванні, з них за Віктора Януковича — 54,77 %, за Віктора Ющенка — 21,59 %, за Олександра Мороза — 4,32 %. Вибори Президента України 2004 (другий тур): 415 виборців взяли участь у голосуванні, з них за Віктора Януковича — 55,66 %, за Віктора Ющенка — 39,04 %. Вибори Президента України 2004 (третій тур): зареєстровано 655 виборців, явка 70,84 %, з них за Віктора Ющенка — 53,88 %, за Віктора Януковича — 40,52 %. Парламентські вибори 2006: зареєстровано 668 виборців, явка 64,52 %, найбільше голосів віддано за Блок Юлії Тимошенко — 20,65 %, за Партію регіонів — 19,72 %, за блок Наша Україна — 15,55 %. Парламентські вибори 2007: зареєстровано 663 виборці, явка 63,80 %, найбільше голосів віддано за блок Наша Україна — Народна самооборона — 43,50 %, за Блок Юлії Тимошенко — 20,09 %, за Партію регіонів — 18,68 %. Вибори Президента України 2010 (перший тур): зареєстровано 660 виборців, явка 69,55 %, найбільше голосів віддано за Юлію Тимошенко — 30,28 %, за Віктора Януковича — 28,98 %, за Арсенія Яценюка — 8,28 %. Вибори Президента України 2010 (другий тур): зареєстровано 668 виборців, явка 67,96 %, з них за Юлію Тимошенко — 50,44 %, за Віктора Януковича — 44,27 %. Парламентські вибори 2012: зареєстровано 648 виборців, явка 66,36 %, найбільше голосів віддано за Партію регіонів — 57,44 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 20,00 % та УДАР — 11,40 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Михайло Ланьо (Партія регіонів) — 75,62 %, за Олександра Кеменяша (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 19,64 %, за Володимира Алексія (Комуністична партія України) — 1,81 %. Вибори Президента України 2014: зареєстровано 629 виборців, явка 69,16 %, з них за Петра Порошенка — 55,17 %, за Юлію Тимошенко — 19,31 %, за Сергія Тігіпка — 8,28 %. Парламентські вибори в Україні 2014: зареєстровано 637 виборців, явка 64,36 %, найбільше голосів віддано за «Народний фронт» — 26,10 %, за Блок Петра Порошенка — 19,27 % та Всеукраїнське аграрне об'єднання «Заступ» — 15,37 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Михайло Ланьо (самовисування) — 69,95 %, за Юрія Григу (самовисування) проголосували 8,92 %, за Маріанну Чундак (самовисування) — 6,81 %.

Релігія

Церква св. Петра і Павла. 1907.

У 1692 р. йдеться про виділену поміщиком церковну ділянку. Відомо, що найдавніша церква стояла в урочищі Долинки. Дерев'яну церкву з одним дзвоном згадують у 1733 та 1798 роках.

На початку XX ст. ще діяла дерев'яна церква пр. богородиці, прикрашена верхом конічної форми та кількома вежками, що стояла на бережку «Голиця». Філії були в Великій Тибаві і Малій Тибаві.

Теперішню муровану церкву, спорудження якої коштувало 27 000 корон і тривало, як кажуть, 7 років, благословив о. Михайло Яцкович 12 липня 1908 р. Куратором був тоді Михайло Матій. Дзвони перенесли з церковної вежі в окрему дерев яну дзвіницю в кінці 1920-х років.

У 1947 р. дяк Симко Кеменяш переробив дзвіницю. Він також розширив на 4 м хори в кінці 1970-х років. Останній ремонт церкви було проведено в 1973 р.

У дерев'яній каркасній дзвіниці — три дзвони. Великий дзвін відлив Рудольф Пернер у Чеських Будєйовіцах у 1923 р. Найдавніший середній дзвін виготовив Ласло Шандор у Малих Ґеївцях у 1852 р. за священика Андрія Фенцика. Малий дзвін — виріб ужгородської фабрики «Акорд» з 1937 р. Кам'яний хрест біля церкви витесав з місцевого каменю в 1931 р. Федір Годя — відомий в околиці майстер.

Відомі уродженці

У селі народився закарпатський письменник-просвітитель священик Євген Фенцик (1844—1903). Карабелеш Євген Євгенович (1939—2014) — заслужений лікар України, почесний громадянин Херсона. Мигович Іван Іванович (17 вересня 1942) — доктор філософських наук, професор, колишній народний депутат України.

Туристичні місця

- храм  св. Петра і Павла. 1907.

- веломаршрут «Шлях Гуци-Венеліна»

Примітки

Посилання

Облікова картка на сайті ВРУ Погода в селі Мала Мартинка