Елба де Падуа Ліма, також відомий як Тім (, 20 лютого 1915, Ріфаїна — 7 липня 1984, Ріо-де-Жанейро) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема, за клуб «Флуміненсе», а також національну збірну Бразилії. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Шестиразовий переможець Ліги Каріока. Переможець Ліги Пауліста.

Клубна кар'єра

У футболі дебютував 1931 року виступами за команду «Ботафогу» (Сан-Паулу), в якій провів два сезони.

Згодом з 1933 по 1936 рік грав у складі команд клубів «Корінтіанс», «Португеза Сантіста» та «Ботафогу».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Флуміненсе», до складу якого приєднався 1936 року. Відіграв за команду з Ріо-де-Жанейро наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Флуміненсе», був основним гравцем атакувальної ланки команди.

Протягом 1944—1951 років захищав кольори клубів «Сан-Паулу», «Ботафогу», «Васко да Гама», «Оларія», «Ботафогу», «Оларія» та «Атлетіко Хуніор».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Оларія», у складі якого вже виступав раніше. Прийшов до команди 1951 року, захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 1951.

Виступи за збірну 1936 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії. Протягом кар'єри у національній команді провів у її формі 16 матчів, забивши 1 гол.

У складі збірної був учасником Чемпіонату Південної Америки 1937 року в Аргентині, де разом з командою здобув «срібло», Чемпіонату Південної Америки 1942 року в Уругваї, на якому команда здобула бронзові нагороди.

Учасник чемпіонату світу 1938 року у Франції, де зіграв проти Чехословаччини (2-1), а команда здобула бронзові нагороди.

Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1947 року, очоливши тренерський штаб клубу «Оларія».

1948 року став головним тренером команди «Ботафогу», тренував команду з Ріо-де-Жанейро два роки.

Згодом очолював тренерські штаби клубів «Флуміненсе», «Васко да Гама», «Фламенго», «Сан-Лоренсо», «Корітіба», «Ботафогу Сан-Паулу», «Сан-Жозе» та «Інтернасьйонал» (Лімейра).

Останнім місцем тренерської роботи була збірна Перу, головним тренером якої Елба де Падуа Ліма був протягом 1982 року. Очолював збірну Перу на чемпіонаті світу 1982 року в Іспанії, де його підопічні не вийшли з групи, зайнявши в ній останнє місце слідом за Польщею, Італією і Камеруном. Перуанці поступилися полякам (1-5) і зіграли внічию з італійцями (1-1) і камерунцями (0-0).

Помер 7 липня 1984 року на 70-му році життя у місті Ріо-де-Жанейро.

Титули і досягнення Переможець Ліги Каріока (6): «Флуміненсе»: 1936, 1937, 1938, 1940, 1941 «Васко да Гама»: 1947 Переможець Ліги Пауліста (1): «Сан-Паулу»: 1945 Бронзовий призер чемпіонату світу: 1938 Срібний призер Чемпіонату Південної Америки: 1937 Бронзовий призер Чемпіонату Південної Америки: 1942

Статистика виступів за збірну

Примітки

Посилання

Тренер