Іоан Міхай Раковіце (; 7 березня 1889, Бухарест — 28 червня 1954) — румунський військовий і державний діяч, генерал армії, міністр оборони Румунії (23 серпня — 4 листопада 1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія Представник знатного молдавсько-волоського боярського роду Раковіце. Навчався в 1906—1907 роках у Військовій кавалерійської-артилерійській школі, потім у військовому училищі в Ганновері (1907—1909). У 1910 році повернувся до Німеччини, де навчався в кінноспортивній школі Пандебурна, яку закінчив в 1911 році.

Лейтенантом брав участь в кампанії в Болгарії в 1913 році. Учасник Першої світової війни.

Учасник Другої світової війни. У 1941 році був призначений командиром кавалерійського корпусу. Командував корпусом на початковому етапі операції «Барбаросса» в червні 1941 року і пізніше в перші два роки війни проти СРСР. 17 жовтня 1941 року був нагороджений орденом Міхая Хороброго

У 1942 році І. Раковіце був переведений в армійський корпус, з яким вийшов на Таманський півострів і взяв участь в захопленні радянських портів Анапа і Новоросійськ.

У 1943 році командував військами гарнізону Бухареста.

C 24 січня по 31 липня 1944 року Раковіце очолював 4-ту румунську армію. У квітні-червні 1944 року в складі німецько-румунських військ успішно протистояв радянським частинам в ході Першої Яссько-Кишинівській операції, в результаті якої був зірваний план наступу радянських військ на Балкани.

24 серпня 1944 року був призначений міністром оборони і залишався на цій посаді до 4 листопада 1944 року.

З 20 травня 1945 року по 20 травня 1946 року керував Генеральною інспекцією з озброєння МО Румунії.

З 1 травня 1946 року — командувач 1-ї армії (до 30 червня 1947 року). У вересні 1947 відправлений у резерв.

У червні 1950 року був заарештований і поміщений у в'язницю, де і помер.

Звання

Лейтенант (1913) Капітан (1916) Майор (1917) Підполковник (1923) Полковник (1928) Бригадний генерал (1936) Дивізійний генерал (1940) Генерал армії (1 травня 1946)

Нагороди

Командор ордена Зірки Румунії (8 червня 1940) Орден Михая Хороброго 3-го класу (17 жовтня 1941) — за успішне форсування Дністра і переслідування відступаючих радянських військ, в ході якого його силами було захоплено в полон 12 783 бійців і офіцерів РСЧА, 450 кораблів і 70 танків. Залізний хрест 2-го і 1-го класу (1941) Лицарський хрест Залізного хреста (7 липня 1944)

Посилання

Біографія Міхая Раковіце.

Література Walther-Peer Fellgiebel — Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 (Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000). ISBN 3-7909-0284-5.