Надструктура (, ; ) — в мінералогії — структура мінералів, яка виникає внаслідок упорядкування, коли структурні одиниці намагаються розміститися найбільш рівномірно по об'єму, займаючи найдальші положення одна від одної. Тобто в надструктурі різні види структурних одиниць розподіляються по місцях маточної невпорядкованої структури в певному закономірному чергуванні. Перехід до надструктури часто призводить до зниження симетрії.
У кристалах У кристалі надструктура проявляється через додаткові відбиття на дифракційних картинах, наприклад, в експериментах з дифракції низьких енергій електронів (ДНЕЕ) або рентгенівської дифракції. Часто між сильнішими плямами, що належать до того, що називають підструктурою, з'являється набір слабких дифракційних плям. У деяких випадках відбувається фазовий перехід, наприклад, за вищих температур, коли надструктура зникає, і матеріал повертається до простішої підструктури. Не всі сполуки демонструють надструктуру.
Суперплями на дифракційних картинах представляють собою модуляцію підструктури, яка призводить до незначного порушення властивої трансляційної симетрії решітки (підструктури) або збільшення розміру повторюваного мотиву структури. Можна говорити про порушення симетрії трансляційної симетрії решітки, хоча одночасно може втрачатися обертальна симетрія.
Література