Наталія Василівна Астахова (29 березня 1953 — 20 травня 2026) — радянська та українська російськомовна письменниця-фантастка, журналістка, працювала в газеті «Крымская правда». Окрім літературних творів відома також своєю проросійською та антитатарською позицією.
Біографія Народилась Наталія Астахова у Бахчисараї. Після закінчення середньої школи навчалась на факультеті журналістики МДУ, а після здобуття вищої освіти повернулась до Криму, де працювала в редакціях місцевих газет, а з 1988 року працює в газеті «Крымская правда».Сотрудники газеты «Крымская правда» У 1979 році Астахова розпочала літературну діяльність, три її реалістичні оповідання включені до виданої у Сімферополі збірки «Весняний медозбір». У 1983 році її перші фантастичні оповідання включені до збірки оповідань кримських письменників-фантастів «Фантаври»()Фантавры , укладачем якого була знана письменниця-фантастка Світлана Ягупова. З 1982 року Астахова брала участь у всесоюзних семінарах молодих письменників-фантастів, які відбувалися в Малєєвці та Дубултах. Пізніше Наталія Астахова публікувалась також у сімферопольських збірках фантастичних творів «Феми-фан» та «Огонь в колыбели». У 1992 році вийшла друком перша збірка творів письменниці «Листи із Землі». Твори Наталії Астахової перекладались англійською, іспанською, грецькою та французькою мовами. У 2007 році вона отримала звання заслуженого журналіста АРК.
Наталія Астахова відома також своєю проросійською та антитатарською позицією. Зокрема, в її статті «Принесённые ветром», опублікованій у 2008 році, пишеться:
/
За публікацію цієї статті кримськотатарські організації подали на Астахову та головного редактора «Кримської правди» до суду, проте суд відхилив позов до журналістки та газети.
Після незаконної окупації Криму Росією в 2014 році Наталія Астахова стала на проросійські позиції, однак уже за рік у своїй статті у «Кримській правді» вона критикує окупаційну владу Криму, а також частково пов'язує погіршення умов життя з великою кількістю росіян. які переїхали на постійне проживання до Криму.Понаехали тут! В Крыму пытаются урезонить «конкистадоров» из России
Померла в ніч на 20 травня 2026 року.
Бібліографія
Оповідання 1979 — Туман 1979 — Мой дедушка 1979 — Абрикосы 1981—1983 — Осторожно, вам звонят…: 1983 — Телефонный роман 1981 — Позвольте родиться 1983 — Неправда, я вам не снюсь 1990 — Погонщик мулов с бульвара Клавы 1990 — Наследница по кривой 1990 — Хлеб для случайного путника 1992 — Сделайте дождь потише 1992 — Продается дом с горой 1992 — Спряжение глагола «быть» 1992 — Переписка по поводу 1992 — Живому больно 1992 — Розы сорта Супер Стар 1992 — Последний первенец 2015 — Знак героя
Збірки 1992 — Письма с Земли
Примітки
Посилання Астахова Наталья Васильевна Астахова, Наталья Васильевна Наталья Васильевна Астахова