Йоганнес «Ганнес» Траутлофт (; 3 березня 1912, Грособрінген — 12 січня 1995, Бад-Вісзе) — німецький пілот-ас, оберст люфтваффе вермахту, генерал-лейтенант люфтваффе бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія З 7 квітня 1931 по лютий 1932 року навчався у авіаційній школі в Шлайсгаймі. Разом із Траутлофтом навчались інші майбутні аси — Вольфганг Фальк і Гюнтер Лютцов. 15 жовтня 1932 року поступив на службу в 15-й піхотний полк, згодом пройшов курс льотчика-винищувача в секретній авіашколі в Липецьку. Учасник громадянської війни в Іспанії, під час якої збив 4 літаки.
З 19 вересня 1939 по 24 серпня 1940 року — командир 3-ї групи 51-ї винищувальної ескадри. З 25 серпня 1940 по 5 липня 1943 року — командир 54-ї винищувальної ескадри «Зелене серце», в формуванні якої брав активну участь. Учасник Французької кампанії і боїв на радянсько-німецькому фронті.
Всього за час бойових дій здійснив 560 бойових вильотів і збив 54 ворожих літаки (не враховуючи 4 літаки, збитих в Іспанії), з них 45 — на Східному фронті.
В 1961 році вступив у люфтваффе бундесверу, в 1970 році вийшов у відставку.
Нагороди
Нагрудний знак пілота Іспанський хрест в золоті з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
Друга світова війна
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Авіаційна планка денного винищувача в золоті з підвіскою Відзначений у Вермахтберіхт 5 разів «Ескадрилья винищувачів під командуванням майора Траутлофта 26 червня здобула свою 500-ту повітряну перемогу.» (29 червня 1941) «Винищувач Траутлофта зміг знищити кожен із 40 радянських літаків в Дюнабурзі.» (1 липня 1941) «Ескадрилья винищувачів під командуванням майора Траутлофта вчора здобула свою 2000-ту повітряну перемогу.» (5 квітня 1942) «Ескадрилья винищувачів під командуванням майора Траутлофта знищила свого 2000-го ворога на Східному фронті.» (20 червня 1942) «Ескадрилья винищувачів під командуванням оберст-лейтенант Траутлофта здобула свою 4000-ту повітряну перемогу.» (21 лютого 1943) Лицарський хрест Залізного хреста (27 липня 1941) — за 20 повітряних перемог. Німецький хрест в золоті (27 липня 1942)
Після війни
Великий офіцер ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
Бібліографія
Kriegs-Tagebuch von Hannes Trautloft – Grünherzjäger im Luftkampf 1940-1945, VDM Heinz Nickel(2006), ISBN 978-3866190061 Fliegeranekdoten, Bechtle-Verlag, 1996, ISBN 978-3762804789 Die Grünherzjäger: Bildchronik des Jagdgeschwaders 54 (mit Ekkehard Bob und Werner Held), VDM Heinz Nickel (2002), ISBN 978-3925480652 Hals- und Beinbruch. Heitere Fliegerei, Motorbuch Verlag, 1995, ISBN 978-3879436392 Heitere Loopings, Bechtle, 1965 Fliegen ist schön, Bechtle, 1994 Oh diese Düsenjäger, Luftfahrt-Verlag Walter Zuerl, 1962
Література
Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 749, ISBN 978-3-938845-17-2 OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989. Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Kurowski F., Oberleutnant Otto Kittel, Der erfolgreichste Jagdflieger des Jagdgeschwaders 54, Flechsig Verlag, Würzburg, 2007