Калінінський район — адміністративно-територіальна одиниця Санкт-Петербурга. Розташований в північній частині міста, на схід Виборзького району. За рівнем життя посідає 3 місце з 18 районів Петербурга. За даними на 2015 рік у Калінінському районі було зареєстровано найбільше злочинів, проте через високу щільність населення рівень злочинності на душу населення залишається найнижчим у місті після Приморського району.
Історія Район утворено у 1936 році. Спочатку він називався Красногвардійським. У серпні 1946 року отримав назву Калінінського в честь Михайла Калініна. Існуючі межі району сформовані в 1973 році, коли його знову забудована східна частина була виділена у новий Красногвардійський район. Район займає правобережний ділянку приневської низовини.
Географія Площа району — 40 кв. км. (4008 га), протяжність з півночі на південь понад 11 км. Зелені зони займають 1840 га (найбільші парки: Піскаревський, Мурінський, Піонерський, імені Академіка Сахарова; сади: Бенуа й Любашинський).
Південна частина району, що прилягає до Неви, вже в кінці XIX століття стала важливим промисловим районом міста, де виникли великі промислові підприємства, будувалися прибуткові будинки і казарми, в яких жили, головним чином, заводські робітники. На північ до середини XX століття існували сільські поселення Полюстрово, Велика і Мала Кушелєвка, Піскаревка, Колонія Гражданка, Руська Гражданка. Згодом всі вони були повністю поглинені багатоповерховою міською забудовою, але дали назви існуючим історичним районам.
Межує з районами:
На заході з Виборзьким — від осі річки Неви на північ по осі Літейного мосту, вулиці Академіка Лебедєва, Лісового проспекту, далі на схід і південний схід по осі Литовської вулиці, потім на північ по осі Полюстровського проспекту, вулиці Карбишева, Політехнічної вулиці, Тихорєцького проспекту і проспекту Культури, по осі шляхопроводу перетинає лінію залізниці Струмки — Парголово аж до кордону з Всеволожським районом Ленінградської області; На сході з Красногвардійським — від осі Центральної вулиці на південь по західній стороні смуги відведення залізниці Санкт-Петербург — Приозерськ, далі на південний захід по осі Піскаревського проспекту до осі річки Неви. На півдні з Центральним — по осі річки Неви. На півночі з Всеволожським — межа йде на південь по західному кордоні земель АТ «Горби» до автодороги Муріно — промзона «Парнас», далі на схід по її північній стороні до перетину із західною межею земель АКХ «Струмки», потім на південь до північної сторони смуги відведення залізниці Санкт-Петербург — Виборг, далі за нею доходить до залізниці Санкт-Петербург-Приозерськ і, перетинаючи її йде на південь 250 м до осі Центральної вулиці, потім на північний захід по її осі до перетину із західною стороною смуги відведення залізниці Санкт-Петербург — Приозерськ.
Муніципальні утворення
Гражданка, Академічне, Фінляндський, Муніципальний округ № 21, Піскаревка, Сєвєрний, Прометей.
Населення Населення району, за даними перепису 2010 року — 504 641 особа. За цим показником район займає 2-е місце в Петербурзі.
На грудень 2000 р. в районі існувало 1965 будівель, у тому числі житлових — 1355. Загальна площа будинків житлового фонду району становила 7,615,2 тис. м2. Чисельність квартир — 177,157, з них комунальних — 7,612.
Транспорт У районі розташовані:
Фінляндський вокзал; станції Кушелевка, Пискарівка, Струмки й Муріно Приозерського напрямку Октябрської залізниці (раніше — Фінляндської залізниці), Станції Кіровсько-Виборзької лінії Петербурзького метрополітену: «Площа Леніна», «Площа Мужності», «Політехнічна», «Академічна», «Гражданський проспект».
По території району проходить 83 вулиці і проспектів загальною площею 369 га.
Основні транспортні магістралі:
хордові (напрям захід-схід, перераховані з півдня на північ): Арсенальна і Свердловська набережні; вулиця Комсомолу; Полюстровський проспект; проспект Маршала Блюхера; проспект Нескорених; проспект Науки; Північний проспект; проспект Луначарського; проспект Просвітництва; Суздальський проспект; меридіональні (напрямок північ-південь, перераховані з заходу на схід): від Літейного мосту — Лісовий проспект, Політехнічна вулиця, Тихоріцький проспект та проспект Культури; Светлановський проспект (тільки в північній частині району); Кушелевська дорога і Гражданський проспект; від вулиці Комсомолу — Кондратьєвський проспект (тільки в південній частині району); від Свердловської набережній — Піскаревський проспект, вулиця Руставелі.
З точки зору зв'язності дорожньої мережі Калінінський район можна розділити на північну і південну частини з кордоном по залізничних коліях Приозерського напрямку (ділянка Кушелєвка — Пискарєвка). Між цими частинами існує лише три сполуки:
Політехнічна вулиця; Кушелєвська дорога (шляхопровід); Піскаревський проспект (шляхопровід).
Зв'язок з іншими районами міста здійснюється:
з Виборзьким — північ Литовської вулиці через більшість місцевих хордових магістралей, південніше — лише через вулицю Комсомолу і Арсенальну набережну (для пішоходів в районі станції метро Виборзька діє Виборзький тунель); c Красногвардійським — в північній частині району через Піскаревський проспект (шляхопровід у залізничної станції Струмки) й Шафіровський шляхопровід, в південній — через вулиці і проспекти, що перетинають Піскаревський проспект; з Центральним — Літейний міст через Неву; c Всеволожським районом Ленінградської області — через проспект Культури (шляхопровід) і Токсовське шосе (тунель).
Економіка Калінінський район є промисловим, в якому на сьогодні налічується 29 великих промислових підприємств, найвідоміші з яких — це Ленінградський металевий завод, «Червоний виборжец», ЛОМО. Зараз обсяги виробництва значно знижені. Основна частина промислових підприємств зосереджена у старій південній частині району і не робить істотного впливу на північну.
Великі підприємства
Ленінградський металевий завод (ЛМЗ) Ленінградське оптико-механічне об'єднання (ЛОМО) завод «Красний виборжець» ВАТ Машинобудівний завод «Арсенал» Конструкторське бюро «Арсенал» імені М. В. Фрунзе завод «Червоний октябр» НВО «Аврора» ВАТ «Петербурзький трамвайно-механічний завод» ВАТ «Авангард»
Ринки
Гражданський (колишній Апраксін двір) Полюстровський ринок («пташиний») Північний ринок (демонтований у вересні 2015 року) Калінінська овочева база
Гіпермаркети
Лєнта Карусель О'Кей Перехрестя Prisma
Наука і культура На території району розташовано 12 науково-дослідних інститутів.
Вищі навчальні заклади
Політехнічний університет Академічний університет Інститут машинобудування Торговельно-економічний інститут Військова артилерійська академія Військова академія зв'язку Військовий інститут фізичної культури Військово-медична академія
Науково-дослідні установи
Діпронікель Агрофізичний інститут Науково-Освітній центр Фті ім. А. Ф. Іоффе НДІ Точної Механіки ЦНДІ робототехніки і технічної кібернетики Всеросійський науково-дослідний інститут гідротехніки їм. Б. Є. Вєдєнєєва НДІ Надвисоких Напруг НВО Імпульс НДІ Ортопедії та протезування їм. Р. Р. Вредена НДІ Постійного струму
54 освітні школи, 15 ПТУ і коледжів, 102 дошкільних установ, 4 спортивні, 3 музичні та 1 художня школи, а також Будинок дитячої та юнацької творчості, Центр позашкільної розвитку, Центр естетичного виховання.
Установи культури
Концертний зал біля Фінляндського — Культурний центр Калінінського району СПбДУП "Петербург-Кіно" - Кінотеатр "Фільмофонд"
Визначні пам'ятки
У Калінінському районі розташовано безліч об'єктів історії та культури, що перебувають під охороною держави — серед них особняк Е. Л. Нобеля (Лісовий проспект, 21), церква при Політехнічному університеті. У 1998 році відкрився Музей підводних сил Росії їм. О. І. Марінеско (Кондратьєвський проспект, 83).
Пискаревское меморіальне кладовище Дача Безбородька (садиба графа Кушелєва-Безбородька, вона ж Кушелєва дача) — садиба зі знаменитою «левової» огорожею. Архітектори Джакомо Кваренгі, Микола Львов. Сама щведська садиба існувала ще до заснування Петербурга у місті Нієн, яку перебудували для графа Безбородька. Дача Дурново Католицька церква Відвідання Дівою Марією Єлизавети на колишньому Виборзькому римо-католицькому кладовищі (на розі сучасних Арсенальної та Мінеральної вулиць). В крипті храму поховано Микола Бенуа, деякі католицькі архієпископи і митрополити. На самому ж цвинтарі поміщені могили художників Федора Бруні, Луїджі Премацці, Адольфа Шарлемань, психіатра Івана Мержеєвського, співачки Анджоліни Бозіо та інших. Круглі бані В'язниця Хрести Парк імені Академіка Сахарова Кондратовський житловий масив Сад Бенуа — включає в себе єдине збережену на території Санкт-Петербурга будівлю ферми й власну дачу Юлія Бенуа. Мурінський парк на берегах Мурінського струмка — упорядковане місце з доріжками для катання на велосипеді й роликах. Являє собою низовинну рівнину з періодичними підйомами й узвозами. Парк розташований на південній стороні проспекту Луначарського й обмежений Гражданським проспектом на сході та інститутом Культури на заході. Меморіальна дошка на будинку 6 по проспекту Нескорених (1979, архітектор О. Я. Свірський, скульптор М. Л. Круппа), де розташовувався колодязь, з якого черпали воду мешканці блокадного Ленінграда. Парк Соснівка - заснований в 1968 році. У середині XX століття на місці Соснівки був ліс. В 1948 році тут, на околиці Ленінграда, створили стрільбищі військово-мисливського товариства (з 2007 року на його місці діє клуб «Олімпієць» Стрілецького союзу Росії). У 1960-х роках, коли став забудовуватися район Шувалово-Озерки, величезний шматок лісу вирішили залишити і зробити лісопарк, якому привласнили назву Сосновський.
Храми:
Церква Стрітення Господнього (Санкт-Петербург) (побудована на місці храму 1887 року) Церква в ім'я преподобного Антонія Сийского при подвір'ї Антонієво-Сійського монастиря Архангельської єпархії Вулиця Ольги Форш, 2, 2004-2006 роки, арх. Р. П. Фомічов. Чинна. Храм Тихвінської ікони Божої Матері пр. Науки, 24 корп. 3, Храм святителя Миколи Чудотворця, 1911 р., вул. Ак. Лебедєва Каплиця-храм Ікони Божої Матері Неопалима Купина на Лісовому пр., 17 Церква Іоанна Богослова (Церква Святого Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова), збудована в 2000 р., пр. Мечнікова 17/Лабораторна вул., 4; на Богословському цвинтарі Храм Святої Рівноапостольної княгині Ольги, пр. Мечникова 27 (в комплексі будівель лікарні РЗ) На розі проспекту Нескорених і Гражданського проспекту розташовувалося Лютикове подвір'я Свято-Троїцького монастиря Калузької єпархії (засноване в 1897 році ієромонахом Амвросієм з благословення Іоанна Кронштадтського) включало: двоголовий дерев'яний Троїцький храм (освячено 12 лютого 1898 року, відновлено після пожежі в 1907, знесено у 1967 році), яку 4 серпня 1898 року відвідав Микола II, п'ятиглавий кам'яний храм Тихвінської ікони Божої матері (арх. Н. Н. Ніконов, 1905—1913, закрито у 1934, підірвано у 1982).
а також:
Могили Віктора Цоя, Віталія Біанкі, Кирила Лаврова, Євгена Шварца на Богословському кладовищі. Пам'ятник М. В. Калініну на площі Калініна Пам'ятник В.І. Леніну на площі Леніна — за непідтвердженими джерелами, перший у світі пам'ятник Леніну. Пам'ятник на місці аеродрому «Гражданка» Пам'ятник біля колишнього кінотеатру «Прометей» — перенесено в Безіменний сквер з церквою Святого Антонія Сійського (між вулицею Дем'яна Бідного і вулицею Ольги Форш по пр. Просвіти)
Одна з історичних місцевостей району — Гражданка — колишня німецька колонія. Раніше там розташовувалася німецька лютеранська церква св. Миколи (на розі сучасних Гражданського проспекта й вулиці Гідротехніків), а неподалік — німецьке кладовище (район сучасної вулиці Бутлерова).
Також поруч із «Академ Парком» (в той час «ГРЕЙТ») було знято відео «Розбірка Пітерська».
Примітки
Посилання
На Вікісховищі є медіафайли по темі Калінінський район (Санкт-Петербург) Інформаційний портал Калінінського району Санкт-Петербурга Калінінський район. Новини та події