Jobim — сьомий сольний альбом Антоніу Карлуса Жобіна, що вийшов у листопаді 1973 року на лейблах MCA Records. Під назвою Matita Perê цей альбом (за виключенням англомовної «Waters of March») у травні 1973 року видав у Бразилії лейбл Philips.

Запис Запис альбому відбувся 11, 12 та 13 грудня 1972 року в студії Columbia на 30-й вулиці у Нью-Йорку. Студія була відома під назвою «Церква» (The Church), оскільки до переобладнання для звукозапису була культовою спорудою різних церков, і мала унікальні акустичні властивості, в ній відбувалися записи легендарних творів і виконавців: Kind of Blue Майлза Девіса, Time Out Дейва Брубека, West Side Story Леонарда Бернстайна, перших альбомів Боба Ділана і класичного піаніста Гленна Гульда.

Аранжування (окрім титульного треку альбому, аранжованого Дорі Кайммі) Жобім доручив Клаусу Огерману, з яким мав глибоке порозуміння і багатий попередній досвід співпраці над альбомами The Composer of Desafinado Plays (1963), Francis Albert Sinatra & Antônio Carlos Jobim (1967), Wave (1967) та Tide (1970). В інструментальному супроводі також беруть участь відомі виконавці, що працювали над попередніми альбомами. Перша спроба запису Matita Perê, за свідченням Дорі Кайммі, сталася у Бразилії. Тоді Жобім зібрав в старій студії Columbia в центрі Ріо-де-Жанейро величезний оркестр, але, незадоволений звуком, аранжуванням та виконанням, припинив роботу.

Огляд Альбом відкриває «Águas de Março», одна з найвідоміших пісень (згідно з джазовим критиком Леонардом Фезером — одна з 10 найкращих пісень XX сторіччя), створена Жобімом у березні 1972 року. Це був не перший її запис, у травні 1972 року вона вже виходила на експеріментальному «кишеньковому диску» журналу O Pasquim.. Жобім співає її португальською, акомпануючи собі на гітарі й фортепіано, у супроводі Аірто Морейра (перкусія) та Жуана Пальми (барабани), басистів Рона Картера і [Річарда Девіса, тромбоніста Урбі Гріна та флейтистів Джеррі Доджена, Ромео Пенка, Філа Боднера, Дона Хаммонда і Рея Бакенстайна.

Романтична, пристрасна і сюрреалістична балада з присмаком самби — наступна пісня альбому, «Ana Luiza». Аранжування та ефектна оркестровка роблять її однією з найкращих композицій альбому.

Пісня «Matita Perê» (титульний трек) створена у співавторстві з Паулу Сесаром Пінєйру, під впливом оповідання Ґімарайнса Роза «O Duelo», а також творів Маріу Пальмеріу і Карлуса Друммонда де Андраде. Це єдина композиція альбому аранжована Дорі Кайммі, складна, багатошарова, що й дотепер є предметом досліджень музикознавців. Matita Perê — це назва поширеного в Бразилії птаха з ряду зозуль, а також міфологічної бразильської істоти, одноногого чорношкірого хлопчика в червоній шапці, кепкуна й капосника, що може перетворюватись на цього птаха.

|sign=Паулу Сесар Пінєйру}}

До альбому також увійшла сюїта «Crônica da Casa Assassinada» з чотирьох частин, що стали саундтреками бразильського фільму «A Casa Assassinada» (1971) Паулу Сесара Саресені.

З піснею «Nuvens Douradas» («Золоті хмари») виникла проблема, оскільки вона нагадувала створену понад 10 років тому композитором Вадіку у партнерстві з Марину Пінту пісню «Prece» («Молитва»). Заїра Пінту, вдова Марину, навіть погрожувала подати з цього приводу до суду. Коли критик Тарік де Соуза звернув увагу композитора на подібність двох пісень, той був вкрай здивований, але «Nuvens Douradas» відтоді більше не публікувалась і не виконувалась.

Спеціально для американського релізу Антоніу Карлус Жобім написав альтернативний текст «Águas de Março» — «Waters of March». Це не переклад, а самостійний твір, написаний маестро у нью-йоркському готелі «Адамс» безпосередньо до запису з властивою йому прискіпливостю і уважністю до кожного слова.

Критика Композитор і піаніст Кіку Контінентіну розцінює альбом, як «занурення композитора в глибини Бразилії. Літературно-географічні посилання задають тон музично-поетичної саги… Інтелектуальні аранжування і „найкраща у світі“ оркестровка надають альбому універсального характеру». Хоча дослідження альбому, на думку Контінентіну, далекі від завершення, достеменно відомо, що це запис, обов'язково присутній у будь-якому дослідженні постмодерністської музики, запис, який сприяє зустрічі практично всіх найкращих надбань європейській музиці, від Равеля до Шопена, Дебюссі та інших світових майстрів.

В огляді на AllMusic Річард С. Гінелл характеризує альбом як прорив та «вибух Жобіма… з босанови на невідому територію».

У складеному 2007 року часописом Rolling Stone Brasil списку «100 головних альбомів бразильської музики» () Matita Perê посідає 83 місце.

Список композицій

Трек Назва Автори ТривалістьA1 «Águas de Março» Антоніу Карлус Жобін 3:55A2 «Ana Luiza» Антоніу Карлус Жобін 5:25A3 «Matita Perê» Антоніу Карлус Жобін, Паулу Сезар Пінєйру 7:17A4 «Tempo do Mar» Антоніу Карлус Жобін 5:03B1 «The Mantiqueira Range» Паулу Жобін 3:29B2 «Crônica da Casa Assassinada» Антоніу Карлус Жобін, Вінісіус ді Морайс 9:57B2.a «Trem Para Cordisburgo» B2.b «Chora Coração» B2.c «Jardim Abandonado» B2.d «Milagre E Palhaços» B3 «Um Rancho nas Nuvens» Антоніу Карлус Жобін 4:01B4 «Nuvens Douradas» Антоніу Карлус Жобін 3:16B5 «Waters of March» Антоніу Карлус Жобін 3:55

Виконавці Антоніу Карлус Жобін — фортепіано, гітара, вокал Клаус Огерман — аранжувальник і диригент Річард Девіс, Рон Картер — контрабаси Гаррі Лукофскі — концертмейстер, скрипка Аїрто Морейра, Жуан Пальм — перкусія, барабани Джордж Девенс — перкусія Дон Хеммонд, Джеррі Доджен, Філ Боднер, Рей Бекенштейн, Ромео Пенк — флейти Урбі Грін — тромбон

Примітки