Вірменська філософія () — сукупність філософської спадщини вірменських мислителів.

Історія

Середньовічна вірменська філософія Середньовічна вірменська філософія представлена основними творами: «Спростування лжевчень» Єзніка Кохбаці (V століття), «Визначення філософії» і «Аналіз Порфирія»

Давида Анахта (V—VI століття), який є видатним представником елліністичної школи у філософії.

У науковий обіг Середньовіччя увійшли представників античної культури. Це твори Арістотеля, Платона, Філона Александрійського, Порфирія, Томи Аквінського та інших. В Середні віки з'являються коментарі вірменських авторів до багатьох пам'яток еллінських і ранньосередньовічних вірменських авторів. Так, Григор Татеваці (XIV століття) коментує твори Арістотеля, Порфирія; Ованес Воротнеці (XIV століття) коментує твори Арістотеля, Порфирія, Філона; Аракел Сюнеці (XV століття) досліджує тлумачення праць Давида Анахта. Філософські твори містяться в 497 рукописах Матенадарана, в їх числі роботи (VII століття), Степаноса Сюнеці (VIII століття), Ованеса Імастасера (XI—XII століття), що відзначає першорядну роль досвіду в пізнанні світу; Ованеса Ерзнкаці (XIII століття), який вважає, що «все, що тримається під небом — рухливе і мінливе»; (XIII століття), (XVII століття) та інших.Філософські праці у вірменських рукописах Матенадаране (короткий бібліографічний покажчик) // Вісник Матенадарана, Єреван, 1956. № 3. с. 387—457

Філософія нового часу З XVII століття починається формування нової філософії. На першу половину цього століття припадає діяльність і його учнів — і Меликсета Вжанеци. Трохи пізніше набуває популярності філософ і богослов Симеон Джугаєці, автор «Книги логіки» та коментарів до «Елементів теології» Прокла. У XVIII столітті протікає діяльність .

Філософська думка у Вірменії в XX столітті Значний розвиток отримала філософська думка у Вірменії в ХХ столітті. Проблеми, пов'язані зі специфікою філософського знання, розробляв Г. А. Брутян, філософські аспекти семіотики — Л. А. Абрамян. У цей час у ряді робіт була досліджена, починаючи з давнини, вірменська філософська думка. У цій галузі плідно працювали такі історики філософії як , Г. Г. Габріелян, С. С. Аревшатян, Г. Т. Хрлопян, Г. О. Григорян. Значний внесок у вивчення логічного вчення Давида Непереможного вніс Г. А. Брутян. Філософські питання природознавства порушував у своїх творах В. А. Амбарцумян.Питання, що зачіпають різні аспекти філософської аргументації, досліджували Г. Г. Шакарян, П. Ц. Агаян, Е. Б. Маркирян, М. В. Асатрян, Г. П. Григорян та інші. В 1984 році в Єревані відбулася конференція «Філософські проблеми аргументації».

Література

Чалоян В. К. Развитие философской мысли в Армении (древний и средневековый период). М., 1974.-293. Чалоян В. К. Армянский Ренессанс. М., 1963 Чалоян В. К. К вопросу об оценке феодального направления армянской философии XVII—XVIII вв. // Историко-филологический журнал АН АрмССР. — 1958. — № 1. — С. 135—153. Чалоян В. К. Древнеармянская интерпретация логики Аристотеля.// Известия АН АрмССР", общественные науки, 1946.№ 4. Аревшатян С. С. Давид Анахт и его роль в развитии древнеармянской философии. В кн.: Давид Анахт. Соч. М., 1980. С.5-28. Аревшатян С. С. Пути становления древнеармянской философии // Вопросы философии, 1972. № 10. Аревшатян С. С. Платон в древнеармянских переводах. // Платон и его эпоха. М., 1979. С. 269—277. Аревшатян С. С. Номинализм в средневековой армянской философии // XXV Международный конгресс востоковедов, доклады делегации СССР. М., 1960. Мирзоян Г. К. Давид Непобедимый и армянская философская мысль XVII века // Философия Давида Непобедимого М., 1984. Тевосян А. М. Кант и армянская философия XIX века // Вопросы философии.1981. № 12. С. 109—114. Калашян Л. Х., Карапетян Л. М. Философская наука в Советской Армении // Вопросы философии. 1980.№ 11. Товмасян С. С. Философская мысль в Советской Армении // Вопросы философии.1972.№ 10. Хачатурян А. Б. История прогрессивной армянской философской и общественно-политической мысли конца XVIII — середины XIX века. М., 1973. Геворгян Г. А., Харатян Г. С. Философия и этнография в Армении: история и современность // Научная мысль Кавказа. 2004.№ 3. С.83-90. Мкртчян А. Т. Логика и её обучение в средневековой Армении // Актуальные проблемы обучения физико-математическим и естественнонаучным дисциплинам в школе и вузе VI Межрегиональная научно-практическая конференция учителей, посвященная 75-летию Педагогического института имени В. Г. Белинского. под общей редакцией М. А. Родионова. 2015. С. 128—132. Габриельян Г. Г. История армянской философской мысли. В четырех томах. Ереван, 1956—1965. Казанчян Т. Т. Отголоски геометрического учения об элементах в натурфилософии у армян // Известия Академии наук Армянской ССР. Общественные науки, 1945, № 3-4, с. 83-90.

Примітки