Олга Алкалай (; 23 листопада 1907, Белград — 15 березня 1942, там же) — югославська сербська адвокатка, партизанка Народно-визвольної війни в Югославії.

Біографія Народилася 23 листопада 1907 року в Белграді в єврейській родині. Як учениця гімназії і студентка була активною діячкою революційного руху, в школі вступила до Спілки комуністичної молоді ЮгославіїYugoslavia . Jewish women's Archive. Закінчила юридичний факультет Белградського університету, з 1923 року член Комуністичної партії Югославії. Одна з найактивніших діячок Компартії Югославії і жіночого руху в Белграді, з 1938 року — член Комісії з питань жінок при Сербському крайовому комітеті КПЮ. Працювала в газеті «Жена данас» (жінка сьогодні)New Perspectives on European women's Legal History . Sara L. Kimble, Marion Röwekamp, займала посаду секретаря партійної організації 5-го району Белграда. Захищала комуністів у судіVoices of Yugoslav Jewry . Paul Benjamin Gordiejew.

Після окупації Югославії нацистами і початку гоніння на євреїв Олга отримала фальшивий паспорт на ім'я Софії Алексич, влаштувавшись служницею у Зориці Велькович. Вона продовжила свою діяльність і почала допомагати партизанам у підготовці до антигітлерівського виступу. У липні 1941 року зусиллями Олги Алкалай з тюремної лікарні на вулиці Видинській вибрався член ЦК КПЮ Александар Ранкович. У вересні 1941 року Олга увійшла до тимчасового Белградського міського комітету.

У листопаді 1941 року після розкриття осередку Олгу заарештувала поліція, кинувши в табір Баніця і піддавши тортурам. Пізніше її вислали до табору смерті Саймиште, де її стан погіршився. У зв'язку з цим Олгу доправили в єврейський шпиталь. Партійна організація запропонувала їй тікати, але та відмовилася, не бажаючи наражати інших хворих на небезпеку, щоб їх не взяли в заручники німці. 15 березня 1942 року страчена за наказом керівництва табору: задушена в газвагені.

Ім'я Олги Алкалай нині носить вулиця в белградському районі Конярник.

Література Жене Србије у НОБ. «Нолит» Београд, 1975. година. Др Јаша Романо «Јевреји Југославије 1941—1945. Жртве геноцида и учесници Народноослободилачког рата». Београд 1980. година. Radivoje Davidović, «Od Daviča do Čelebonovića — ulice beogradskih jevreja», Čigoja štampa, Belgrade, 2010.

Примітки