Галина Вікторівна Беляєва ( 26 квітня 1961, Іркутськ, СРСР) — радянська і російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка Російської Федерації (2003). Лауреатка премії імені Віри ХолодноїНаші випускники // Воронезьке хореографічне училище. Провідна акторка Московського академічного театру імені Володимира Маяковського.
Популярність здобула завдяки виконанню головних ролей у фільмах Еміля Лотяну «Мій ласкавий і ніжний звір» () і «Анна Павлова» (), фільмі Георгія Юнгвальд-Хількевича «Ах, водевіль, водевіль» ().
Життєпис Галина Беляєва народилася 26 квітня 1961 року в східно-сибірському місті Іркутську. Її мати, Галина Іванівна, родом із сибірського міста Канська. Незабаром після народження дочки вона розлучилася з чоловіком і виїхала разом з дитиною на молодіжне будівництво до міста Невинномиськ (Ставропольський край), де виховувала Галину одна. За спеціальністю технік-електрик, вона працювала на різних електричних підстанціях, була машиністом баштового крана на будівництві, у вільний час займалася альпінізмомВІДЕО. Програма «Доки всі вдома» — в гостях у актриси Галини Бєляєвої. // випуск від 29 грудня 2013 року, Перший канал..
Батько, Віктор Беляєв, також уродженець Сибіру, працював у «гарячому» цеху на Братському алюмінієвому заводі, був інструктором з парашутного спорту в радянській армії (здійснив понад семисот стрибків), ходив юнгою Північним морським шляхом. Після розлучення він поїхав до Воронежа, де одружився з жінкою, прикутою до інвалідного візка через травму хребта, внаслідок падіння з висоти під час роботи на будівництві (він доглядав за нею вісімнадцять років, до самої її смерті). Галина — його єдина дитина. Вона багато років не бачилася з батьком і розшукала його тільки через сорок три роки після розставання батьків.
У Невинномиську Галина почала займатись у балетній студії при Палаці культури хіміків. Мріючи стати балериною, у 1974 році, у віці тринадцяти років, Галина вступила до Воронезького хореографічного училища. Ще до випуску вона дебютувала в кіно: у 1978 році ученицю хореографічного училища затвердили на головну роль Оленьки Скворцової у фільмі режисера Еміля Лотяну «Мій ласкавий і ніжний звір» (1979; за повістю Антона Павловича Чехова «Драма на полюванні»). Після виходу картини на кіноекрани дебютантка здобула всесоюзну популярність, її тут же охрестили «другою Одрі Хепберн»ВІДЕО. «Наодинці з усіма. Галина Бєляєва», програма Юлії Меньшової // Перший канал, 4 грудня 2014..
У 1979 році Галина Бєляєва закінчила училище, отримавши спеціальність «артистка балету, ансамблю народного танцю», однак балетну кар'єру так і не почала. Вступила до Театрального училища імені Б. В. Щукіна, яке закінчила в 1983 році за спеціальністю «актриса театру і кіно». До того ж під час зйомок фільму між молодою актрисою і режисером виникли романтичні стосунки. У 1979 році, коли вона досягла повноліття, Галина Бєляєва й Еміль Лотяну одружилися. Наступного року в них народився син ЕмільГалина Бєляєва: «Всі мої діти — від коханих чоловіків». // «Комсомольская правда», 8 липня 2002 року.
У 1983 році Лотяну зняв багатосерійний художній фільм «Анна Павлова», у якому Галина виконала головну роль, зігравши відому російську балерину (її дублером при виконанні балетних партій була солістка Ленінградського театру опери і балету імені С. М. Кірова Валентина Ганібалова).
Кінокартини «Мій ласкавий і ніжний звір» та «Анна Павлова» номінувалися на Державну премію СРСР у 1979 і 1984 році відповідно, проте ні той, ні інший фільм не отримав її в силу критичних художніх та ідеологічних міркувань партійного та культурного керівництва.
З листопада 1983 року Галина Бєляєва — актриса Московського академічного театру імені Володимира Маяковського. Вона зіграла більше тридцяти ролей у театрі та кіно.
У 2003 році їй присвоєно почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації».
З 2016 року стала членом журі в хореографічному телешоу «Танці з зірками».
Особисте життя
Перший чоловік — режисер, поет і сценарист Еміль Лотяну (1936—2003). Їх шлюб тривав п'ять років, з 1979 по 1984 роки. У цьому шлюбі в 1980 році народила сина, Еміля Емільйовича Лотяну. Він закінчив юридичний факультет Московського державного університету імені М. В. Ломоносова і факультет продюсерства і економіки ВДІКу, живе в США, у Лос-Анджелесі. Був одружений з 2000 року, має двох дітей — дочку Марію і сина Крістіана. З другим чоловіком, хірургом Леваном Сакварелідзе, шлюб не реєструвала. Їх син, Платон Леванович (нар. 1985), також закінчив юридичний факультет МДУ. Будучи немовлям, він знявся в епізодах фільму-казки «Дитинство Бембі» (1985) і в ролі новонародженого поета у фільмі «Лермонтов» (1986). У 1989 році одружилася з бізнесменом і видавцем Сергієм Дойченком (. 1966) — випускником юридичного факультету МДУ, що має доньку від першого шлюбу Алісу (дизайнерка інтер'єрів). У них двоє спільних дітей: дочка Анна (. 1993), яка навчається у Великій Британії на кінооператорку-документалістку, і син Маркел (. 1999), названий на честь прадідуся по батьківській лінії. Подружжя живе в Підмосков'ї, у власному заміському будинку.
Захоплення Галина Бєляєва закінчила курси екстремального водіння автомобіля, захоплюється малюванням і верховою їздою. Кандидатка у майстри спорту СРСР з парної акробатики.
Творчість
Ролі в театрі
Московський академічний театр імені Володимира Маяковського
1982 — «Дивіться, хто прийшов!» (за п'єсою Володимира Арро; режисер — Борис Морозов) — Маша 1982 — «Чутка» (за п'єсою Афанасія Салинського; режисер — Юрій Йоффе) — Виктюха 1983 — «Ніч ангела» (за п'єсою Олександра Розанова; режисер — Юрій Йоффе) — Перша фігура 1983 — «Наполеон Перший» (за п'єсою Фердинанда Брукнера; режисер — Анатолія Ефроса) — Марія Валевська 1984 — «Островитянин» (за п'єсою Олексія Яковлєва; режисер — Юрій Йоффе) — Марина 1985 — «Блондинка» (за п'єсою Олександра Володіна; режисер — Кама Гінкас) — Наташа 1985 — «Завтра була війна» (за мотивами повісті Бориса Васильєва; режисер — Сергій Яшин) — Віка Люберецька 1990 — «Валенсіанські божевільні» (за п'єсою Лопе де Вега; режисер — Тетяна Ахрамкова) — Еріфіла 1995 — «Кін IV» (за п'єсою Григорія Горіна за мотивами п'єси «Кін, або Геній і безпутність» Олександра Дюма (батька); режисер Тетяна Ахрамкова) — Ганна Дембі 2002 — «Одруження» (за п'єсою «Одруження» Миколи Гоголя; режисер — Сергій Арцибашев) — Агафія Тихонівна, купецька дочка 2003 — «Бенкет» (за п'єсою Ніла Саймона; режисер — Сергій Арцибашев) — Марієт Лівьє / Івон Фуше 2004 — «Розлучення по-жіночому» (за п'єсою Клер Бут Люс; режисер — Сергій Арцибашев) — Мері 2005 — «Мертві душі» (за поемою «Мертві душі» Миколи Гоголя; інсценування Володимира Малягіна, режисер — Сергій Арцибашев) — Єлизавета Марківна Манілова 2011 — «Діти псують відносини» (за п'єсою французького драматурга Жана Летраза; режисер — Семен Стругачов) — Анрієтта Фонтанж, дружина Едмонда
Фільмографія
— «Мій ласкавий і ніжний звір» — Ольга Скворцова (після шлюбу — Урбеніна), дочка лісничого — «Все вирішує мить» — Надія Привалова («Лукомор'я»), плавчиня — «Ах, водевіль, водевіль...» — Віра Лисичкіна, головна героїня / Катерина Лисичкіна, її дочка — «Уявний хворий» — Анжеліка — «Ляпас» — Анжела, режисер Генріх Малян, «Арменфільм» — «Ленін у Парижі» — дівчина-студентка — «Куди він дінеться!» — Олеся, колгоспниця і учасниця самодіяльності — «Анна Павлова» — Ганна Павлова, балерина (озвучення — Олена Проклова, балетні сцени — Валентина Ганібалова) — «Парк» — Віка — «Перикола» — Перикола (співає — Світлана Волкова) — «Герой її роману» — Віка Берсенєва — «Чорна стріла» — Джоанна Седлі / Джон Метчем — «Дитинство Бембі» — Фаліна, дівчина — «Лермонтов» — Варенька Лопухіна — «Юність Бембі» — Фаліна — «Капабланка» — Сашенька Можаєва, балерина, сестра Андрія — «Де б не працювати…» — Галя — «Сувенір для прокурора» — Зіночка Ізмайлова, дружина прокурора — «Бабій» — Ольга Семикіна, подруга Аркаши — «Завтра була війна» (фільм-спектакль) — Віка Люберецька — «Повітряні пірати» — Галя Бабенко, стюардеса — «Нічний візит» — Віка, дружина Михайла — «Наполеон Перший» (фільм-спектакль) — Марія Валевська — «Кін IV» (фільм-спектакль) — Ганна Дэмби — «Вони танцювали одну зиму» — Валерія, вчителька танців — «Подорож» — Віра — «Репортери» — Рита — «Старша дочка» — Надія Павлівна Зав'ялова — «Лев Яшин. Воротар моєї мрії» — дружина Яшина в зрілості — «Бабусі в бігах» — Поліна
Примітки
Джерела
Коментарі
Посилання
Офіційний сайт Галини Беляєвої Персональний сайт Галини Беляєвої Галина Беляєва // Московський академічний театр імені Володимира Маяковського Галина Вікторівна Беляєва // «Актори радянського і російського кіно» Галина Беляєва — біографія, фото, особисте життя, новини, фільми 2018 — 24СМИ