Антонія Яворник (сербохорв. Antonija Javornik / Антонија Јаворник), в Сербії відома під ім'ям Наталія Белаяц (сербохорв. Natalija Bjelajac / Наталија Бјелајац; 13 травня 1893, Марібор — 16 серпня 1974, Белград) — сербська військовослужбовиця, наредник сербської армії у роки Балканських воєн та Першої світової війни, санітарка. Була поранена 12 разів, кавалер 12 нагород за хоробрістьNatalija Bjelajac, narednik vojske i bolničarka: Ranjena i odlikovana 12 puta! .
Довоєнне життя Антонія Яворник народилася 13 травня 1893 року в Мариборі в Герцогстві Крайна, Австро-Угорщина (нині Словенія) у словенській родині. Виховувалася під впливом дядька Мартіна Яворника, колишнього поручика австро-угорської армії, який служив у Боснії. Незадоволений станом армії і держави, він перебрався до Сербії через Дрину і вступив до сербської армії. Розповіді дядька про Сербію та книги, які він відправляв сім'ї до Марибору, тільки підігрівали бажання Антонії піти за дядьком. Після закінчення восьмирічної школи і двох невдалих спроб переїзду Антонія все ж вибралася до Сербії, в Крагуєваць. Її дядько вже служив капітаном сербської армії в 11-му піхотному полку імені Карагеоргія. Антоніє Джурич писав у книзі «Солунські жінки говорять», що Антонія приїхала 10 квітня 1912 року до КрагуєвацяАманет-Први світськи рат / Бјелајац Наталија .
Балканські війни Після початку Першої Балканської війни 8 жовтня 1912 року Антонія Яворник записалася добровольцем до сербської армії, отримавши ім'я Наталія Белаяц. Вона зробила це, піклуючись про свою родину, що залишилася в Мариборі, і стала санітаркою в полковій лікарні 11-го піхотного полку імені Карагеоргія. У складі полку Наталія брала участь в боях проти турецької армії в Косово Поле, Куманово та Скоп'є, в боях за Призрен і міста північної Албанії: Лежа, Круя, Тирана, Дуррес і Шкодер. У книзі «Виступи Наталії Белаяц як свідка визволення Косова» вона розповідала таке:
З 29 червня по 10 серпня 1913 року Наталія брала участь у Другій Балканській війні, прийнявши перше бойове хрещення на позиціях у Дренака і висоти 550. Вона отримала медаль Мілоша Обіліча за хоробрість.
Перша світова війна Першу світову війну Наталія зустріла в Шабаці в Церській битві, в якій загинув її дядько-капітан Мартін Яворник. Наталія була нагороджена і другою медаллю Мілоша Обіліча за хоробрість. Далі вона брала участь в обороні Белграда, була свідком відступу сербської армії через Чорногорію та Албанію, бачила багато поранених і вмираючих солдатів на островах Керкіра і Відо. Потім вона вирушила на Салоникський фронт, де брала участь у битві за Каймакчалан з 12 по 30 вересня 1916 року. Після прориву фронту і звільнення Бітоли вона була нагороджена орденом Зірки Карагеоргія з мечами.
Наталія Белаяц брала участь й надалі в боях Першої світової війни. Вона була нагороджена Албанською пам'ятною медаллю, орденом Білого орла, медаллю «За військову доблесть», медаллю «За службу королівського дому», французьким орденом Почесного легіону (кавалер) і російським орденом Святого Георгія III ступеня.
Після війни У 1928 році Наталія Белаяц (вона ж Антонія Яворник) зустрілася з родиною в Мариборі, а потім повернулася до Белграду і залишилася там жити буденним життям. Вона говорила:
У роки Другої світової війни Наталія Белаяц була заарештована гестапівцями і кинута до табору смерті Баніца за співчуття силам Опору. У післявоєнні роки вона майже ні з ким не спілкувалася, її знали на прізвисько Нана. Вона померла 16 серпня 1974 року, в день 60-річчя Церської битви. Похована на кладовищі в містечку Малі-Мокрі-Луг (передмістя Белграда). На її могилі встановлено пам'ятник з написом «Наредник сербської армії Наталія Белаяц».
Див. також Софія Йованович Флора Сандес
Примітки
Література
Enciklopedija Slovenije. (1990). Knjiga 4. Ljubljana: Mladinska knjiga.
Посилання
Odvažne kćeri Srbije VELIKE SRPSKE RATNICE: Hrabre ratnice koje su se borile u Prvom svetskom ratu Dvanajst ran — dvanajst odlikovanj Antonija Javornik, mariborčanka — srbska junakinja Natalija Bjelajac. Marijan F. Kranjc, (2012), Str. 4-10. Delfi knjižare. Žene solunci govore, Antonije Đurić, 2014. Spomenici i obelezja srpskim zrtvama u Balkanskim i Prvom Svetskom ratu