Маріанна (Марина) Герцелівна Новогрудська (. 10 вересня 1943, Москва, РРФСР, СРСР) — російський і радянський режисер-мультиплікатор, член Спілки кінематографістів Росії, член правління Союзу кінематографістів Росії у 1994—1997 роках, донька письменника і журналіста Герцеля Самойловича Новогрудського.

Біографія Марина Новогрудська вчилася в Московській середній художній школі при Інституті їм. Ст. В. Сурікова (МСХШ). Серед її однокласників були такі визнані нині майстри живопису, як Наталя Нестерова, Любаров Володимир, Тетяна Назаренко.

Після закінчення МСХШ в 1961 році прийшла працювати в художні майстерні МХАТ, де пропрацювала два роки помічником декоратора під керівництвом Тетяни Серебрякової, дочки відомої російської художниці Зінаїди Серебрякової. Згодом Новогрудська вирішує стати театральним художником.

Влітку 1964 року ВДІК оголосив про набір в першу експериментальну мультиплікаційну майстерню. Це визначило подальшу творчу долю режисера. Марина Новогрудська навчалася у ВДІК з 1964 по 1971 роки в експериментальній майстерні Івана Іванова-Вано на факультеті режисури. У ті роки ВДІК випустив плеяду майстрів кінематографу — паралельно з Новогрудською вчилися Рустам Хамдамов, Іраклій Квірікадзе та інші.

Після закінчення ВДІКУ в 1971 році прийшла на студію «Мульттелефільм» ТО «Екран», де пропрацювала до 1995 року.

У період з 1996 по 1999 роки на телеканалі «РЕН-ТВ» була режисером та автором ідеї циклу дитячих анімаційних передач: дитяча вікторина «У прямому ефірі Кіт Порфирій» і «Глашіни підказки». Також співпрацювала зі ст. «Класика».

Творча діяльність Маріанна Новогрудська знімає лялькові фільми та картини в техніці перекладки. В різні роки її співавторами були Людмила Петрушевська («Лямзі-Тирі-Бонді — злий чарівник»), Олександр Тимофеєвський, Едуард Успенський, Василь Ліванов (автори сценарію); Г. Біда, Ю. Ісайкін, Борис Моїсеєв, Ю. Аралова (художники), Олексій Рибніков, Максим Дунаєвський (композитори) та інші. в Дебютний фільм, знятий Новогрудською в 1973 році, — «Павучок Анансі та чарівна паличка» — примітний командою, яка над ним працювала. Автором сценарію виступив Василь Ліванов, режисером-співавтором — Ідея Гараніна, автором музики — Олексій Рибніков, для якого це також був дебют в анімаційному кіноМарина Вишневецкая. Марианна Новогрудская // Наши мультфильмы / Арсений Мещеряков, Ирина Остаркова. — Интеррос, 2006. — ISBN 5-91105-007-2.. Фільм-мюзикл «Кицин дім» (1982) виявився безумовною удачею композитора Максима Дунаєвського. Мультфільми «Чому слони?» та «Кнопочки і чоловічки» були зняті за творами Бориса Житкова.

У 1983 році Марина Новогрудська знімає знаковий для себе фільм «Лебеді» (автор сценарію О. Тимофеєвський), в основу якого були покладені три оповідання з «Абетки» Льва Толстого. Фільм завершується цитатою з роману «Війна і мир». Для роботи над картиною були запрошені мультиплікатори Фазіль Гасанов та Михайло Першин, художник Галина Бєда, оператор Євген Туревич. Незвичайність образотворчого ряду і тонкість застосовуваної техніки перекладки були визнані професіоналами й знайшли відображення в статті Ірини Поволоцької, опублікованій у тому ж році в газеті «Радянська культура».

У 1970-1980-ті роки режисерка балансувала на межі традиції та експерименту. Початок 1990-х років приніс з собою, з одного боку, порівняно більшу свободу дій, а з іншого боку — неминучу втому. Лялькові фільми цього періоду — «Проклята книга» (1990), «Злочин лорда Артура Севіла» (1991) — були в цілому традиційні.

У мультфільмі «Постріл» (2003) Марина Новогрудська зважилася на експеримент — поєднання лялькової та комп'ютерної анімації. Теплота одухотвореної мультиплікатором ляльки в поєднанні з технологічністю створеного комп'ютером простору були високо оцінені колегами і професіоналами. На Шанхайському міжнародному кінофестивалі фільм «Постріл» був удостоєний призу «Золота панда» за найкращий ігровий анімаційний фільм (Міжнародний конкурс анімаційних фільмів на приз «Золота Панда»).

Фільмографія

Павучок Анансі та чарівна паличка, 1973 Пташиний ринок, 1974 Ось який розсіяний, 1975 Лямзі-тирі-бонді, злий чарівник, 1976 Чесне слово, 1978 Кнопочки і чоловічки, 1980 Чому слони?, 1980 Кицин дім, 1982 Лебеді, 1983 Ріке-чубчик, 1985 Коапп. Пограбування вернісажу, 1988 Коапп. Кошмар на Амазонці, 1988 Доктор Бартек і смерть 1, 1989 Доктор Бартек і смерть 2, 1989 Клята книга, 1990 Злочин лорда Артура Севіла, 1991 Кілька сторінок із життя примари, 1993 Сім днів з Морсі. Фільм 1, 1994 Сім днів з Морсі. Фільм 3: «Кімнатна приватизація», 1994 Суворі закони моря, 1995 Желтухін, 2003Фестиваль Авторського Анімаційного Фільму (ФААФ) Постріл, 2003

Нагороди на фестивалях

1976 рік — КФ «Флоричіка» (Кишинів): приз за режисуру за фільм «Лямзі-тирі-бонді, злий чарівник» 1980 рік — КФ у Москві, приз за режисуру за фільм «Чому слони?» 1981 рік — ВКФ телефільмів в Єревані: приз журі та приз за режисуру; 1981 — приз МФАФ у Ліллі (Франція) за фільм «Кнопочки і чоловічки»Сергей Капков. Энциклопедия отечественной мультипликации. — М.: Алгоритм, 2006. — 816 с. — 3 000 экз. — ISBN 5-9265-0319-4. . с.470-471.. 2003 рік — приз «Золота панда» за кращий ігровий анімаційний фільм «Постріл»

Примітки

Література

Сергей Капков. Энциклопедия отечественной мультипликации. — М.: Алгоритм, 2006. — С. 470—471. — 816 с. — 3 000 экз. — ISBN 5-9265-0319-4. Наши мультфильмы. — М.: Интеррос, 2006.

Посилання

Маріанна Новогрудська — Animator.ru Наші мультфільми