Гармати Дальгрена — родина дульнозарядних, гладкоствольних, а пізніше і нарізних корабельних гармат, розробленими контр-адміралом (1809—1870) і застосовувались в основному в період американської громадянської війни. Філософія конструкції Дальгрена виникла в результаті того, що він став свідком випадкового вибуху 32-фунтової гармати під час перевірки на точність в 1849 році, внаслідок чого загинув навідник. Адмірал вважав, що більш безпечні, більш потужні морські гармати можуть бути розроблені з використанням більш наукових критеріїв під час проєктування.
Зброя Дальгрена була спроєктована з гладкою вигнутою формою, що вирівнювала деформацію і концентрувала більшу вагу металу в казенній частині гармати, де був найбільший тиск порохових газів, який найбільше загрожував розриву ствола. Через свої округлі контури гармати Дальгрена отримали прізвисько «пляшки содової» (), саме форма стала їхньою найбільш чіткою ідентифікаційною ознакою.
Посилання