Ľ, ľ — літера розширеного латинської абетки (латинського альфабету), утворена буквою L з додаванням малого гачека. Використовують у словацькій абетці та історичному проєкті української латинки Їречека для позначення м'якого .
Використання У словацькій абетці букву Ľ називають mäkké el («м'яке ель») й історично є спрощенням поєднання L з гачеком. Вона займає 22-е місце за рахунком і позначає палатальний бічний приголосний звук Смирнов Л. Н. Словацька мова // Мови світу: Слов'янські мови. / РАН. Інститут мовознавства / ред. кол .: А. М. Молдован, С. С. Скорвід, А. А. Кибрик і ін. — М. : Academia, 2005., який протиставлений передньоязиковому боковому , що позначається звичайною буквою L l. Зустрічається досить рідко, наприклад, у словах Ľudovít Štúr «Людовит Штур» або ľud «народ». Ця буква відрізняється від схожої букви Ĺ, яка в словацькій позначає довгий складовий приголосний звук . У деяких шрифтах велика і мала Ľ виглядає як поєднання L з гачеком.
Також цю букву використовують в українській латинці та позначає палаталізований бічний , наприклад, / lʲːu / «ллю» (lľu).
Див. також
Список латинських букв Діакритичні знаки L̓ (L з комою зверху) — схожа буква, яка використовується в деяких індіанських мовах . T́ D́ Ĺ Ŕ
Примітки
Джерела