Кабанник, також Шотен-Кабанник Олександра Йосипівна (1896—2.10.1986) — український лікар-невропатолог, писхіатр, кандидат медичних наук (1940). Працювала доцентом кафедри нервових хвороб Київського медичного інституту. У 1932-1934 роках була директором Київського медичного інституту, у 1935-1937 очолювала Київський психоневрологічний інститут.
Біографія У 1917 році була обрана першим секретарем Сквирського повітового комітету КП(б)У. Була делегатом II з'їзду КП(б)У. Восени 1918 року направлена більшовиками до Сквири організовувати повстання проти гетьмана Павла Скоропадського. У березні 1919 року очолила Сквирський повітовий комітет КП(б)У.Сквира //Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.
У 1931 році закінчила лікувально-профілактичний факультет Київського медінституту, наступного року призначена його директором. У 1935-37 роках очолювала Київський психоневрологічний інститут. У 1940 році захистила дисертацію кандидата медичних наук. Брала участь у німецько-радянській війні
У 1945—1958 роках працювала асистентом кафедри нервових хвороб, надалі була доцентом кафедри.
Нагороди та звання Орден Трудового Червоного Прапора Почесний громадянин міста Сквира медалі
Наукові публікації
Примітки