Вікторія Петрівна Брежнєва (до шлюбу Денисова; 11 грудня 1907, Бєлгород, Курська губернія, Російська імперія — 5 липня 1995, Москва, Росія) — дружина Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва.
Біографія Народилася в Бєлгороді 11 грудня 1907 року. Її батько Петро Никанорович Денисов (1881—1965) працював машиністом на залізниці, а мати Анна Володимирівна (1886—1967) займалася вихованням дітей — чотирьох дочок і сина.
Пізніше в зв'язку з тим, що багато хто вважали Вікторію Брежнєву як жінку з українською зовнішністю єврейкою, дружина генсека особливо підкреслювала, що не має єврейського походження, а ім'я Вікторія було дано їй через те, що поруч жило багато поляків, серед яких це ім'я було поширене. Була також чутка, що Вікторія була племінницею Льва Мехліса.
Після дев'яти років навчання в школі Вікторія вступила в Курський медичний технікум. В 1925 році в гуртожитку технікуму на танцях вона познайомилася з Леонідом Брежнєвим. Він навчався на третьому курсі землемірно-меліоративного технікуму, а вона на першому курсі медичного технікуму. Спочатку він запросив на танці її подругу, але та відмовила, оскільки він не вмів танцювати, Вікторія ж погодилася. Це сталося в 1925 році. Через три роки, в 1928 році, Леонід і Вікторія одружилися і оселилися під Свердловськом, знімали кімнату, при цьому Вікторія працювала акушеркою в лікарні. Через рік народила дочку Галину (1929—1998), після чого стала домогосподаркою, а в 1933 році — народила сина Юрія (1933—2013).
Після того, як чоловік зайнявся державною діяльністю, займаючи високі пости в СРСР, Вікторія Брежнєва залишилася домогосподаркою. Далека від політики і байдужа до неї, вона не любила привертати увагу публіки. Вона займалася гардеробом чоловіка і, за спогадами сучасників, завжди чудово готувала. Коли чоловік вступив на посаду генерального секретаря ЦК КПРС і у нього з'явилися особисті кухарі, вона навчила їх готувати так, як подобалося йому.
«Першою леді» Вікторія Брежнєва була тільки формально. Вона лише зрідка супроводжувала чоловіка на державних прийомах, основну масу часу приділяючи домашнім справам, дітям, онукам і правнукам. Разом з сім'єю Брежнєвих жила зі своєю дитиною медсестра Н., яка надавала Л. І. Брежнєву знеболюючі. Жили також співробітники КДБ, що охороняли родину, відвідували лікарі. Офіційних обов'язків у дружини генсека було небагато. Але з її любов'ю до фігурного катання пов'язано надання цьому виду спорту прайм-тайм на ТБ. Запрошувала до себе в гості тільки подруг — дружину Андрія Громико Лідію і дружину Костянтина Черненко Анну.
Незабаром після смерті чоловіка в 1982 році у Вікторії Брежнєвої відняли частину майна, включаючи дачу. Вона пережила чоловіка майже на 13 років. Останні роки провела на самоті в своїй московській квартирі. Хворіла діабетом, регулярно робила ін'єкції інсуліну.
Померла Вікторія Брежнєва 5 липня 1995 року. Похована поруч з батьками на Новодівичому кладовищі в Москві.
Образ В. П. Брежневої у кіно Марина Солопченко (в молодості) і Світлана Крючкова (в літньому віці) («Брежнєв», 2005 р.) Наталя Позднякова («Галина», 2008 р.) Марія Кузнєцова («Остання зустріч», 2010 р.) Раїса Конюхова («Казнокради», 2011 р.) Аліна Ольшанська («Жуков», 2012 р.) Олена Бушуєва («Петля Нестерова», 2015 р.)
Література Кремлёвские жены/ Л. Васильева. — М.: «Рабочая газета», 1992. — С. 455—478.
Примітки
Посилання Биография Виктории Петровны Брежневой на all-biography.ru