Сезон Бундесліги 1965–1966 був третім сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. Він розпочався 14 серпня 1965 і завершився 28 травня 1966 року. Чинним чемпіоном країни був бременський «Вердер», який не зміг захистити чемпіонський титул і фінішував лише на четвертому місці, поступившись новому чемпіону, «Мюнхену 1860», п'ятьма турнірними очками.
Формат змагання Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по два турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за співвідношенням забитих і пропущених голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, а дві найгірші команди вибували до Регіоналліги.
Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1964–65 «Карлсруе» і «Шальке 04» посіли останні місця Бундесліги попереднього сезону і відповідно до регламенту мали залишити найвищий дивізіон. Утім згодом берлінську «Герту» було визнано винною у фінансових зловживаннях, покарання за які передбачало позбавлення ліцензії на виступи в Бундеслізі. Дещо пізніше Німецький футбольний союз ухвалив рішення про розширення Бундесліги до 18 команд. Тож «Карлсруе» і «Шальке 04» зберегли місця у лізі, до них приєдналися «Баварія» (Мюнхен) і «Боруссія» (Менхенгладбах), які виграли свої групи плей-оф Регіоналліги, а місце «Герти» зайняв інший берлінський клуб «Тасманія 1900» аби з політичних міркувань Західний Берлін не втратив представництва в елітному футбольному турнірі ФРН .
Огляд сезону Сезон 1965–66 став дебютним у створеній двома роками раніше Бундеслізі для «Боруссії» (Менхенгладбах) і мюнхенської «Баварії», команд, які згодом стануть найуспішнішими в історії за кількістю перемог учасниками цього змагання. Сезон також був позначений першою участю в Бундеслізі двох команд з одного міста, причому обидва учасники тогорічного Мюнхенського дербі до останнього боролися за перемогу у сезоні. Вправнішим виявився «Мюнхен 1860», який на три очки обійшов земляків з «Баварії», яка задовільнилася бронзовими нагородами, і здобув свій перший титул чемпіонів Німеччини.
Боротьба унизу турнірної таблиці по суті точилася за непотрапляння на передостаннє, 17-те місце турнірної таблиці, оскільки головний невдаха сезону був визначений невдовзі після його початку — берлінська «Тасманія 1900» потрапила до Бендесліги виключно з політичних міркувань для представлення Західного Берліна у лізі і за підбором гравців і рівнем гри кардинально поступалася усім суперникам. Результати виступу цієї команди були катастрофічними, і вона встановила відразу низку антирекордів Бундесліги, багато з яких лишаються чинними і досі, — зокрема берлінці набрали найменше очок за сезон (лише 8), здобули лише дві перемоги за сезон, найбільше програли (28 матчів), найменше забили (15 голів за сезон) і найбільше пропустили (108 голів за сезон). Також їхня домашня гра проти менхенгладбаської «Боруссії» 15 січня 1966 року пройшла за найменшої присутності глядачів на трибунах для гри Бундесліги (827 осіб) .
Команди-учасниці
Клуб Стадіон Вміщує Олімпіаштадіон 100,000 Айнтрахтштадіон 38,000 Везерштадіон 32,000 Роте Ерде 30,000 Вальдштадіон 87,000 Фолькспаркштадіон 80,000 АВД-Арена 86,000 Бетценберг 42,000 Вільдпаркштадіон 50,000 Рейн Енергі Штадіон 76,000 Ведауштадіон 38,500 Бекельбергштадіон 34,500 Грюнвальдер 44,300 Грюнвальдер 44,300 Елленфельдштадіон 32,000 Штедтішес Штадіон 64,238 Глюкауф-Кампфбан 35,000 Мерседес-Бенц Арена 53,000
Турнірна таблиця
Результати
Найкращі бомбардири 31 гол Лотар Еммеріх («Боруссія» (Дортмунд))
26 голів Фрідгельм Конецка («Мюнхен 1860»)
20 голів Арнольд Шюц («Вердер»)
18 голів Петер Гроссер («Мюнхен 1860») Ганнес Лер («Кельн») Манфред Польшмідт («Гамбург»)
17 голів Вільгельм Губертс («Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні)) Лотар Ульзас («Айнтрахт» (Брауншвейг))
16 голів Бернд Рупп («Боруссія» (Менхенгладбах))
15 голів Рудольф Брунненмаєр («Мюнхен 1860») Ганс Зіменсмаєр («Ганновер 96»)
Склад чемпіонів
Мюнхен 1860 Воротар: Петар Раденкович (34). Захисники: Бернд Патцке (28); Ганс Райх (26); Манфред Вагнер (26); Рудольф Цайзер (12); Рудольф Штайнер (9). Півзахисники: Желько Перушич (34); Петер Гроссер (32 / 18); Отто Луттроп (22 / 1); Ганс Кюпперс (19 / 4); Вільфрід Коларс (19). Нападники: Фрідгельм Конецка (33 / 26); Альфред Гайс (31 / 10); Рудольф Брунненмаєр (27 / 15); Ганс Ребеле (22 / 5). (кількість ігор і голів наведені у дужках)
Головний тренер: Макс Меркель .
Були у заявці, але не брали участі у жодній грі чемпіонату: Вільфрід Тепе, Альфред Кольгойфль, Людвіг Брюндль, Ганс Фішер, Гельмут Ріхерт, Ернст Вінтергальдер.
Примітки
Посилання DFB Archive 1965–66