Дживані (арм. Ջիվանի, справжнє ім'я Сероба Левонян; 1846, Карцахі, Ахалцихський повіт, Кутаїська губернія — 5 березня 1909, Тифліс) — вірменський поет, музикант і ашуг.
Біографія Народився в селі Карцев (Карзая), поблизу м. Ахалкалакі у родині хлібороба. У віці 8 років Джівані залишився сиротою. Виховувався у родині дядька ( հորեղբայր, брат батька). Основам музичного мистецтва Дживані навчався у селі у видатного майстра Гара-Газара. Навчався грі на кеменче і скрипці, а також народних пісень.
У 1866 році в село Карцев прибув молодий ашуг Сазаін (Агаджан). Разом з ним Дживані переїжджає до Тифліс. Музична діяльність ашуга почалася і сформувалася в Тифлісі, а потім (з 1868 по 1895 рік) розвинулася у Олександрополі. Жив у Тифлісі з 1895 до своєї смерті.
В Олександрополі Дживані перебував в оточенні групи однодумців, співаків-ашугів (Джамалі, Шагрін, Малул, Гейраті, Фізаї). За свій талант отримав визнання і титул устабаші (від уста — майстер, баші — глава, головний майстер). З великим успіхом група ашугів виконувала свої пісні по всьому регіону: Тифліс, Батум, Баку, Карс та в інших містах Закавказзя.
Творчість Дживані більш різноманітна й різнобічна, ніж творчість його сучасників. Він є автором, за різними джерелами, від 800 до 1000 творів. Він був добре знайомий з вірменською літературою XIX століття, яка справила значний вплив на творчість. Його поезія характеризується особливою чистотою вірменської мови; поет уникає характерних для інших ашугів (наприклад Саят-Нова) поширених запозичень з інших мов (таких як фарсі, арабська або турецька).
У своїх піснях Дживані описував злидні і безправ'я (на кшталт «Селянське життя», «Робочий»), засуджував гнобителів, зображував боротьбу вірменського народу проти іноземців, оспівував братерство народів. Для багатьох пісень Дживані («У цю ніч», «Як дні зими», «Серна», «Холостяк і одружений», «Простак-горобець») характерні прийоми традиційної східної поезії. Багато пісень стали народними («Мати», «О, красуня», «У джерела» та ін.). На проміжку між 1870 і 1890 роками на зміну ліричним, романтичним творам, характерним для ашугів, у творчість Дживані приходять пісні опору і соціального протесту, іронічні, викривальні і сатиричні.
Похований у Пантеоні Ходживанка у Тбілісі. Одним з найбільш відомих виконуваних творів Дживані є пісня Կուգան ու կերթան («Прийдуть і підуть»), написана в 1892 році.
Видання творів До 1880 року твори Дживані видавалися в різних друкованих виданнях, а в 1882 році були опубліковані окремою збіркою. Окремі твори Дживані, що мають велике мистецьке значення, неодноразово перекладалися на російську мову. На сьогодні відомо і опубліковано більше 1000 пісень і понад 100 мелодій ДживаніEllen Koskoff. Armenian music. Ashugh // The Concise Garland Encyclopedia of World Music, Том 2. — Routledge, 2008. — Т. 2. — С. 1406. — ISBN 0415972930, 9780415972932..
Див. також Ашуги
Примітки
Бібліографія Երգերի Ժողովացու (Збірник пісень), Єреван, 1936 Ջիւանու Քնարը (А. Саакян, Ліра Дживан), Єреван, 1959 Քնար. Լիակատար հավաքացու ինքնւռոյն եւ փոխադրական երկասիռութիւնների. Ոտանավորներ եւ արձակ в 2х томах. Том 1 (Тифліс, 1900), тому 2 (Вагаршапат, 1904) Աշըղ Ջիւանու երգերը (Пісні ашуга Джівані), Александрополь, 1882,1886,1893, Тифліс 1912 Աշըղ Ղարիբի հեքեաթը, հանդերձ երգերով. Փոհադռութիւն. (Александрополь, 1887, Тифліс 1897 Константинополь, 1922) Поэзия Армении с древнейших времён до наших дней / Под редакцией В. Я. Брюсова. — М., 1916. Антология армянской поэзии. — М., 1940.
Посилання Djivan's Poems (translated by Alice Stone Blackwell) Версія про авторство «Каравану» в перекладі Олександра Блока