Воло́вник Семе́н Веніамі́нович ( ) — український ентомолог, дослідник жуків–довгоносиків і краєзнавець, кандидат біологічних наук, доцент.
Життєпис
С. В. Воловник народився в Мелітополі (1948) і навчався у місцевій середній школі № 4. Після переїзду разом з родиною до Ніжину (Чернігівська область) (1959) закінчив там середню школу № 7 (1966, з золотою медаллю) і поступив до Ніжинського державного педагогічного інституту. Того ж року він перевівся до Мелітопольського державного педагогічного інституту (МДПІ), природничо-географічний факультет якого і закінчив (1971, з відзнакою), одержавши спеціальність «вчитель біології і хімії середньої школи». П'ятикурсником він вчителював у Михайло-Лукашівській середній школі (Вільнянський район Запорізької області). Одержавши диплом про вищу освіту, працював за призначенням держкомісії на Кіровоградщині — у Мошоринській середній школі (Знам'янський район).
Після строкової служби у Радянській Армії (1972—1973) став науковим співробітником Мелітопольського краєзнавчого музею (МГКМ). В цей період він брав активну участь у упорядкуванні і поповненні музейних фондів, створенні Якимівського і Михайлівського народних музеїв, паспортизації пам'яток природи, історії і культури Мелітополя.
З 1976 і до 2013 року С. Воловник викладає у МДПІ, обіймаючи послідовно посади асистента, старшого викладача, доцента. Під керівництвом В. Г. Доліна закінчив аспірантуру Інституту зоології АН УРСР (Київ, 1983). Фактичним науковим консультантом його була М. Є. Тер-Мінасян. Невдовзі С. Воловник захистив кандидатську дисертацію, одержав науковий ступінь кандидата біологічних наук (1984) і звання доцента (1987). З 2009 року — пенсіонер за віком, у 2013 році звільнений з МДПІ.
У 1994—2009 роках працював за сумісництвом у регіональній газеті «Мелитопольские ведомости» (МВ): кореспондентом, заступником редактора, а у 1997—2007 роках — редактором всеукраїнської газети для школярів «Место встречи»Рыбка М. Место встречи изменить нельзя?// Мелитопольские ведомости, 14.03.1998Новая профессия нью-йоркского академіка // Миг, 19.09.2002.
Одружений (1970), має двох доньок та вісім онуківЧайка Л.Многогранность таланта // Мелитопольские ведомости, 29.10.2008. — https://www.mv.org.ua/newspaper/1264-mnogogrannost_talanta.html.
Науково-дослідна робота
Переважна більшість досліджень С. Воловника присвячена жукам–довгоносикам підродини Lixinae. Зокрема, він вперше: встановив видовий склад та поширення жуків цієї групи у межах України встановив існування біологічного феномену - фітохорії знайшов шість видів ліксин, нових для фауни європейської частини СРСР і вісім — для фауни України докладно описав біологію десяти видів довгоносиків запропонував новий метод вивчення генези регіональних фаун — аналіз зв'язків тварин–фітофагів із рослинами різних життєвих форм описав рідкісне природне явище — уловлювання комах квітами некомахоїдної рослини (цинанхума гострого) Станом на кінець 2021 року мав такі наукометричні показники: індекс Гірша 8 у Google Scholar (21 документ і 164 цитування).
У його творчому доробку — понад90 наукових публікацій і понад 260 біологічних статей до української «Вікіпедії». Науковець брав участь у з'їздах Українського ентомологічного товариства (Ужгород, 1980; Канів, 1987), всесоюзних нарадах «Проблеми ґрунтової зоології» (Ашхабад, 1984; Тбілісі, 1987), IX з'їзді Всесоюзного ентомологічного товариства (Київ, 1984), III нараді «Біогеоценологічні дослідження в Україні» (Львів, 1984), I Всесоюзній нараді з проблем зоокультури (Москва, 1986), I Закавказькій конференції з ентомології (Єреван, 1986), Всесоюзній нараді по проблемам кадастра і обліку тваринного світу (Уфа, 1989), міжнародній конференції "Фауна Східних Карпат: сучасний стан і охорона (Ужгород, 1993), III міжнародній науковій конференції (Дніпропетровськ, 2005).
У 1992 році стажувався у лабораторії систематики комах Зоологічного інститут РАН (Санкт-Петербург). За програмою «Harmony» з групою запорізьких екологів проходив стажування у Пітсбурзі (США, 2006). Є експертом Української національної мережі інформації з біорізноманіття (UkrBIN)Member profile: Semyon — http://izan.kiev.ua/ukrbin/show_user.php?uid=267 .
Викладацька та науково-методична діяльність Одним з перших в Україні зробив спробу запровадити модульно-рейтингову систему навчання і контролю знань студентів. Як член журі двічі брав участь у проведенні республіканського туру олімпіад з біології серед школярів (Сімферополь, 1991; Кіровоград, 1993). Автор низки науково-методичних публікацій (див. нижче).
Журналістська та громадська діяльність
Починаючи з 1976 року опублікував у міськрайонних та обласних газетах велику кількість пізнавальних та публіцистичних статей. Працюючи журналістом «МВ», регулярно готував тематичні добірки матеріалів, що мали суспільне значення: «Сторінка споживача», «Екологія і ми», «Таврійська старовина» та інші.
Наприкінці 1980–напочатку 1990 років — співголова новоствореного Мелітопольського відділення Всеукраїнського історико-просвітницького товариства «Меморіал». Редагував бюлетень товариства, разом з В. М. Тимофієвим опікувався поширенням цього видання, збиранням коштів на потреби «Меморіалу», клопотався про реабілітацію і встановлення долі репресованих, надання їм та їх рідним практичної допомоги, розподілом гуманітарної допомоги остарбайтерамХавер Н. П., Залєвська Н. О., Логвіна В. О. «Меморіал» — товариство небайдужих. «Мелітопольський краєзнавчий журнал», № 18, 2022, 27-36. Входив до складу комісії Мелітопольського міськвиконкому з поновлення прав реабілітованихТурченко Ф. Г. Запоріжжя на шляху до себе… (Минуле і сучасність в документах та свідченнях учасників подій). — Запоріжжя: Просвіта, 2009. — 367 с..
У 2011 році увійшов до новоствореної «Спілки краєзнавців Мелітопольщини», обраний до її правління і очолив редакцію «Мелітопольського краєзнавчого журналу». С. Воловник встановив і зробив загальним надбанням численні невідомі раніше факти й імена, пов'язані з історією Мелітопольщини. Він виявив та передав до фондів міського краєзнавчого музею значну кількість експонатів, що мають історичну цінність.
Основні праці
Наукові статті
Основні краєзнавчі публікації
Науково–методичні публікації
Науково–популярні публікації
Визнання
У 1993/1994 роках Президія Академії природничих наук Росії призначила С. В. Воловнику стипендію Джорджа Сороса як переможцю конкурсу з проблеми «Біорізноманіття». У 1995 році науковця запросили стати дійсним членом Нью-Йоркської Академії наукЗамула Г. Наш простой нью-йоркский академік…//Мелитопольские ведомости, № 19, 29.04.1995. Під час міської акції «Людина року-98» (Мелітополь) С. В. Воловник удостоєний звання «Журналіст року»Кто есть кто на Мелитопольщине: информационно-биографический сборник. — Харьков: Факт, 2004. — 520 с.. За вагомий внесок у створення науково-публіцистичного видання «Запорізький край» і з нагоди 70-річчя області він відзначений Почесною грамотою Запорізької обласної Ради (2008). Він також нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеню "за багаторічну плідну громадську діяльність у пропаганді краєзнавства, національно-патріотичне виховання молоді, залучення її до дослідницької роботи з вивчення природи та охорони Запорізького краю, вагомий особистий внесок у розвиток краєзнавчого руху на Мелітопольщині, вивчення і розповсюдження знань з історії малої батьківщини та з нагоди 5-ї річниці з дня створення громадської організації «Спілка краєзнавців Мелітопольщини» (2016)Інформація про нагороджених осіб — http://zor.gov.ua/content/nagorodzheni-osoby-iii-stupenem .
Примітки
Посилання та джерела Кумок В. Н, Воловник С. В. Евреи Мелитополя. — Т. 1. — Мелитополь: ООО «Издательский дом МГТ», 2012, с. 545. Кто есть кто на Мелитопольщине: информационно-биографический сборник. — Харьков: Факт, 2004, с. 180. Ярошенко М. З династії вчителів // Інтелект (Мелітополь), № 6, 21.07.1992 Особиста сторінка на сайті https://www.researchgate.net/profile/Semyon_Volovnik