Конета́бль (; від , «начальник стайні, конюший») — командувач королівського війська у середньовіччі. Вища військова посада, придворний чин і титул у королівствах Франції, Англії, Кастилії, Португалії, Єрусалиму, Кіпру тощо. Під час війни був другою особою в державі. Командував збройними силами (насамперед, кіннотою), відповідав за їхній набір, здійснював судочинство у війську. Англійська назва — констебль.
Історія Назва посади походить зі Східної Римської імперії, від офіцерського чину, що завідував кіньми імператорського дворуBruce, Alistair. Keepers of the Kingdom. Cassell, 2002. p. 103.Constable // Encyclopædia Britannica online.. Франки запозичили цей чин у візантійців. За часів Меровінгів й Каролінгів конюші-коннетаблі () відповідали за королівських коней, і мали у своєму підпорядкуванні маршалів (). Згодом латинське comes stabuli трансформувалося у французьке connétable.
В ХІ столітті конетабль Франції став однією з 5-ти вищих державних посад королівства. Спочатку він мав незначні повноваження і командував лише кіннотою. Проте до XIV століття військові обов'язки конетабля зросли настільки, що він став верховним головнокомандувачем усього французького війська. Після зради конетабля Карла Бурбона в 1523 році, посада залишилася вакантною впродовж століття, а 1627 року взагалі була скасована. Її відновив лише Наполеон I, призначивши свого брата Луїса великим конетаблем. Остаточно чин було скасовано після реставрації Бурбонів.
У середньовічній Англії посада конетабля (констебля) була запроваджена за французьким зразком.
За країною Конетабль Єрусалиму Конетабль Португалії Конетабль Франції
Примітки
Джерела Jean-Charles Varennes, Quand les Ducs de Bourbon étaient Connétables de France, Paris, Fayard, 1980, 345 p.