Памуккале́ ( - «бавовняний замок») - природний комплекс травертинових терас і термальних джерел у провінції Денізлі (південний захід Туреччини), поруч з античним містом Ієраполіс. Памуккале відоме білими «сходинками» та басейнами, які формуються завдяки відкладанню карбонату кальцію з мінералізованих вод гарячих джерел.
Памуккале та руїни Ієраполіса разом внесені до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО як об'єкт Hierapolis-Pamukkale.
Географія Памуккале розташоване приблизно за 18-20 км на схід від Денізлі у долині Мендереса.
Клімат Район Памуккале лежить у внутрішній частині Егейського регіону Туреччини, де протягом більшої частини року зберігається м'який клімат, що сприяє відвідуванню термальних джерел.
Геологія Тераси Памуккале складаються з травертину - осадової карбонатної породи, що утворюється при випадінні кальцію карбонату з термальних вод. Коли вода виходить на поверхню, вона охолоджується та втрачає частину розчиненого CO2, унаслідок чого кальцій карбонат осідає й поступово нарощує білі тераси та басейни.
У районі Памуккале діє система термальних джерел; у популярних описах згадують 17 основних виходів із температурами води від 35 °C до 100 °C.
Травертиновий масив, на якому розташований Ієраполіс, за довідковими описами має приблизно 2700 м завдовжки, 600 м завширшки та до 160 м заввишки.
Історія Античний курорт Ієраполіс був заснований наприкінці II ст. до н. е. династією Атталідів, які правили Пергамом. У 133 році до н. е. місто перейшло під владу Риму. Упродовж античності Ієраполіс неодноразово зазнавав руйнувань через землетруси та відбудовувався. У римський період курорт був відомий термальними купальнями та приваблював відвідувачів з різних частин імперії.
Згідно з традицією, у Ієраполіси пов'язують мученицьку смерть апостола Пилипа (I ст. н. е.). У пізньоантичний і візантійський час місто залишалося помітним релігійним і регіональним центром.
Туризм і охорона Памуккале є одним із найвідоміших природних об'єктів Туреччини та активно відвідується туристами. Для збереження терас у 1990-х роках були посилені обмеження: зокрема, демонтовано частину забудови, а доступ відвідувачів організовано так, щоб зменшити пошкодження крихких карбонатних відкладень.
У матеріалах ЮНЕСКО зазначається, що доступ до частини травертинових терас може обмежуватися для підтримання водного режиму та збереження кольору й структури відкладень; облаштовано визначені зони для купання у термальних водах.
Галерея
Див. також Хуанлун (Китай) (США) (Іран) (Італія) Рожеві та Білі тераси (Нова Зеландія)
Примітки
Посилання
Hierapolis-Pamukkale на сайті UNESCO World Heritage Centre Pamukkale на сайті Міністерства культури і туризму Туреччини Pamukkale Travertines (IUGS Geoheritage)